Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Володимир Леонідович Гошовський

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Гошовський Володимир Леонідович

1922-1996 рр.

 
 
Біографія:

Ім’я Володимира Леонідовича Гошовського – вченого європейського рівня, засновника кібернетичної етномузикології нерозривно пов’язане з відродженням наукової думки в Україні другої половини XX ст. Антологія “Українські пісні Закарпаття” (1968), монографія “Біля джерел народної музики слов’ян: нариси з музичного слов’янознавства” (1971) та двотомник вибраних праць Климента Квітки (1971, 1973) – це найважливіші праці, якими вчений не тільки заповнив вакуум у ділянці музичної фольклористики, а й відродив її, вивів з періоду стагнації на європейський рівень. Володимир Гошовський – яскрава творча індивідуальність: він проявив себе як музикант-виконавець (гітарист), науковець, педагог. Народився Володимир Гошовський 25 вересня 1922 року в Ужгороді на Закарпатті. Мати – Євгенія Миколаївна, піаністка, вірменка за національністю (народилася в Тбілісі). Батько – Леонід Васильович, юрист, народився в с. Ролеві (Дрогобиччина), у родині священика. Володимир Гошовський навчався у початковій школі, далі в Реальній гімназії м. Ужгорода. Коли 1938 році угорці окупували Ужгород, Мукачево й Берегово, родина Гошовських переїжджає спочатку до Хуста (тимчасової столиці Закарпаття), а згодом до Праги, де у 1940 році Володимир Гошовський закінчив навчання в гімназії. У цьому ж році він вступив до празького Карлового університету. Студіював слов’янську філологію й етнографію, семіологію (арабську мову), порівняльне мовознавство, вивчав європейські мови (німецьку, італійську, іспанську), відвідував лекції з музикології. У 1944 році захистив дисертацію на тему “Етнографічний аналіз творчості М.В. Гоголя”, за що отримав звання доктора філософії. У січні 1946 році родина Гошовських репатріювалася до Ужгорода. Володимир Гошовський влаштувався на посаду завідувача етнографічним відділом Ужгородського державного історико-краєзнавчого музею (30 січня 1946 р.). Мав завдання підготувати постійно діючу етнографічну виставку, тому їздив по селах, збирав предмети старовини, описував побачене і почуте, а разом з тим займався музикою: екстерном закінчив Ужгородське державне музичне училище (1948 р.), а через п’ять років, у 1953 р. (також екстерном) – Львівську державну консерваторію ім. М. Лисенка за спеціальністю гітара та диригування. Ще у дитинстві Володимир Гошовський навчався гри на фортепіано, скрипці (у 1932-1934 роках в Ужгородській гімназії на шкільних святах виступав “квартет братів Гошовських” – четверо братів (Микола, Олександр, Василь, Володимир) грали на струнних інструментах. Вчителькою і керівником родинного струнного квартету була приятелька матері з часів навчання в Тбілісі – Віра Ромишовська) та гітарі. Після того, як простудіював праці українських етномузикологів Філарета Колесси, Климента Квітки та багатьох зарубіжних вчених, Володимир Гошовський впевнено ступив на шлях фольклористики. З 1955 року почав систематично записувати народні пісні. Спочатку записував в Ужгороді від селян (учасників фольклорних ансамблів, які приїздили з різних регіонів на фестивалі), а надалі – по всьому Закарпаттю та за його межами. Протягом першого десятиліття збирацької діяльності (за піснями ходив переважно сам) записав понад 1600 пісень із 60 сіл Закарпаття і ще декілька сотень – в інших селах сусідніх областей карпатського регіону. Під впливом відомого діалектолога, професора Ужгородського університету Йосипа Дзендзелівського й учнів його школи Володимир Гошовський розпочав дослідження музичних діалектів, що і визначило його теоретичне мислення та методологію на ціле десятиліття вперед. Наступний період життя і творчості В. Гошовського пов’язаний зі Львовом. У Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка етномузиколог працював у 1961-1969 роках спершу на посаді викладача домри і керівника оркестру народних інструментів, а згодом доцента кафедри теорії музики і композиції, якою керував відомий композитор і фольклорист Станіслав Людкевич. У цей час наукові інтереси вченого зосереджені над створенням Львівського каталогу українських народних пісень. Головним завданням було, перш за все, таке впорядкування пісенного матеріалу і складових елементів наспівів пісень, яке дає можливість досліджувати закономірності народного музичного мислення з різних точок зору. У 1964 році в журналі “Советская музыка” (№ 11, 12) Володимир Гошовський опублікував статтю “Фольклор и кибернетика”, в якій етномузиколог викладає методи аналізу народних пісень на основі принципів лінгвістики і кібернетики. Застосування кібернетики у фольклористиці і музикознавстві, на думку вченого, може сприяти наближенню їх до точних наук і вирішенню багатьох складних завдань. Це перша праця на цю тему в тодішньому Радянському Союзі. Своєрідним підсумком наукової роботи вченого за перше десятиліття є фундаментальна антологія-монографія “Украинские песни Закарпатья”, видана у Москві 1968 році. Нелегко працювалося вченому і в стінах Львівської консерваторії. Чим інтенсивніше розгорталася наукова діяльність Кабінету народної музики, який він очолював, тим сильнішою була опозиція проти нього. Нападки проти завідуючого кабінетом і його “формалістичних” методів посилилися. Нарешті, коли робочі умови стали повністю нестерпними, вчений відмовився від усіх функцій в консерваторії і 14 квітня 1969 році перейшов на творчу роботу. Залишившись без стабільного матеріального забезпечення, вимушений заробляти на життя принагідними радіопередачами та рецензіями, здебільшого далекими від етномузикології. Але була свобода пересування, свобода вибору наукової тематики, зацікавлень і тем, що дозволяла Володимиру Гошовському повністю присвятити себе творчій праці і корисній суспільній діяльності. Як член Бюро фольклорної комісії Спілки композиторів він має можливість їздити на різні конференції, пленуми і семінари, організовувати експедиції за власними планами – все за кошти Музичного фонду, працювати в різних бібліотеках і архівах, читати лекції в музичних закладах і на пленумах музикознавчих секцій Москви, Ленінграда, Києва, Мінська, Вільнюса, Баку, Тбілісі, Єревана, Казані, Донецька. У важких матеріальних умовах Володимир Гошовський продовжує працювати над удосконаленням своєї системи класифікації та систематизації народних пісень, в якій зацікавлені вчені Чехії, Словаччини, Болгарії, далекої Канади. Результатом таких досліджень є його монографія “У истоков народной музыки славян. Очерки по музыкальному славяноведению” (Москва, 1971). На одній із конференцій Володимир Гошовський зустрівся з вірменськими колегами-фольклористами, які схвально сприйняли його проект комп’ютерного каталогу і запросили з доповіддю на засідання ради Академії наук Вірменії. Поїхав, виголосив доповідь – і тут же йому запропонували місце роботи. Розчарований тодішньою дійсністю в Україні, без постійної роботи, він погоджується з пропозицією і у 1975 році переїжджає до Вірменії, на батьківщину своєї матері. В Інституті мистецтвознавства АН Вірменської РСР в Єревані йому створюють сприятливі умови для впровадження своєї системи каталогізації та систематизації на матеріалі вірменського музичного фольклору. У 1986 році вчений повернувся до Львова. Останні десять років свого життя Володимир Гошовський завідував, на громадських засадах, фольклорною секцією Обласного товариства охорони пам’ятників історії та культури, заснував товариство “Рідна пісня” при Львівському фонді культури, працював на кафедрі фольклористики Львівського державного університету ім. І. Франка та науковим консультантом Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України, організував першу Міжнародну школу кібернетичної етномузикології та музичного карпатознавства. Помер Володимир Гошовський 30 грудня 1996 року у Львові, похований на Личаківському цвинтарі. У 2002 році ім`я Володимир Гошовський було занесено до Книги видатних діячів Закарпатття, в Ужгородському державному музичному училищі ім. Дезидерія Задора відкрито клас –музей Володимира Гошовського. 15 грудня 2010 року в центрі міста Ужгород на пл. Театральній у будинку №15, в котрому проживав видатний український етномузиколог Володимир Леонідович Гошовський, відкрито Меморіал – фотогалерею “Життя, наукова діяльність і творчість В. Л. Гошовського”.

Додаткова інформація:

Джерельні приписи:

Гошовський, В. Украинские песни Закарпатья / под. ред. Л. Н. Лебединского. – М. : Всесоюз. изд. сов. комп., 1968. – 478 с.

Гошовський, В. Були колись літа…: Фрагмент спогадів // Професійна музична культура Закарпатття : етапи становлення : зб. статей, есе про музичну культуру Закарпаття. – Ужгород : Карпати, 2005. – С. 360-413.

Гошовський, В. Деякі особливості історичного розвитку української народної пісні на Закарпатті / В. Гошовський // Народна творчість і етнографія. – 1960. – № 1. – С. 56-65.

Гошовський, В. Початки хорового співу на Закарпатті / В. Гошовський // НЗМУК. Вип. 6. – Пряшів,1972. – С. 97-105.

***

Володимир Гошовський (1922-1996) : біобібліогр. покажч. / Нац. акад. наук України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника ; уклад., авт. передм. В. Пасічник. – Л., 2007. – 124 с. : портр.
Володимир Гошовський і Закарпаття : зб. ст. і матеріалів. – Вип. 1 / Упр. культури Закарпат. облдержадмін., Обл. орг.-метод. центр культури, Ужгород. муз. коледж ім. Д. Є. Задора ; упоряд., передм., прим. В. В. Мадяр-Новак. – Ужгород : Вид-во Олександри Гаркуші, 2017. – 156 с. : іл. – Бібліогр. у підрядк. прим. 
Воробець, Д. В Ужгороді вшанували В. Гошовського : [укр. етномузикологу відкрито Меморіал – фото галерею "Життя, наукова діяльність і творчість В. Л. Гошовського"] / Д. Воробець // Трибуна. – 2010. – 25 груд. – С. 6.
Воробець, Дмитро. В Ужгороді вшанували В. Гошовського : [укр. етномузикологу відкрито Меморіал – фото галерею "Життя, наукова діяльність і творчість В. Л. Гошовського"] / Д. Воробець // Трибуна.  –  2010.  –  25 груд.  – С. 6.
Вшанування пам`яті Володимира Гошовського : [відкр. Меморіал-фотогалереї в б. № 15 на пл. Театральній, де проживав видат. етномузиколог] // Неділя. – 2010. – 25 груд. –14 січ. – С. 6а. : фот.
Габорець, В. Скарби Гошовського й Мокану : [про закарпат. педагога, вчен. й етномузиколога В. Гошовського та фольклориста і ансамбліста М. Мокану] / В. Габорець // Габорець, В. Талант : док. повість про високі особистості Срібної Землі. – Ужгород : Ліра, 2003. – С. 40-44.
Гошовський Володимир Леонідович : (25.9.1922–30.12.1996) ; [фольклорист і етномузиколог] // Діячі історії, науки і культури Закарпаття. – Ужгород : Патент, 1999. – С. 50-51.
Гошовський Володимир Леонідович : укр. фольклорист, етномузиколог // Верховина. Волівщина – Міжгірщина. – Ужгород : TIMPANI, 2017. – С. 410-411.
Кобулей, Е. "Він став нам хорошим другом..." : [про фольклориста, музикознавця В. Л. Гошовського] / Е. Кобулей // Професійна музична культура Закарпаття: етапи становлення. – Ужгород : Карпати, 2010. – С. 208-217.
Літераті, Т. Історія родини Гошовських / Т. Літераті // Ужгород. – 2016. – 3 груд. – С. 9.
Мадяр-Новак, В. В Ужгороді вшанували Володимира Гошовського : [Міжнар. наук.-практ. конф. "Володимир Гошовський і Закарпаття" присвяч. 95-річчю від дня народж. видат. укр. дослідника нар. музики] / В. Мадяр-Новак // Культуролог. джерела. – 2017. – № 4. – С. 6-14.
Мадяр-Новак, В. Володимир Гошовський – знакове ім’я у вітчизняній етномузикології / В. Мадяр-Новак // Культоролог. джерела. – 2017. – № 1. – С. 62-64.
Мадяр-Новак, В. Володимир Гошовський і Закарпаття : [фольклорист, музикознавець] / В. Мадяр-Новак // Культоролог. джерела. – 2018. –  № 3. – С. 61-65.
Мадяр-Новак, В. Володимир Леонідович Гошовський : 85-річчя від дня народження фольклориста, музикознавця (1922-1996) / В. Мадяр-Новак // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2007 рік : рек. бібліогр. посіб. / Закарпат. ОУНБ ; автор-складач Т. Васильєва. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2006. – С. 356-361.
Мадяр-Новак, В. Перший закарпатський збірник, присвячений Володимирові Гошовському: [фольклорист, музикознавець] / В. Мадяр-Новак // Культоролог. джерела. – 2018. – № 1. – С. 63-67.
Мадяр-Новак, В. Фольклористична осінь в Україні : [Міжнар. науково-практич. конференція "Володимир Гошовчький і Закарпаття", присвяч. 95-літтю від дня народж. видат. укр. етномузиколога] / В. Мадяр-Новак // Культурологічні джерела. – 2017. – № 4. – С. 39-42.
Медведик, П. К. Гошовський Володимир Леонідович : [фольклорист і етномузиколог] / П. К. Медведик, В. П. Пасічник // Енциклопедія Сучасної України. – К., 2006. –  Т. 6 : Го – Гю. – С. 343.
Медведик, П. К. Гошовський Володимир Леонідович : [фольклорист і етномузиколог] / П. К. Медведик, В. П. Пасічник // Енциклопедія Сучасної України. – Т. 6 : Го – Гю. – К., 2006.– С. 343. : портр. – Бібліогр. наприкінці ст.
Мушинка, М. Випередив свою добу : з приводу смерті одного з найвизначніших етномузикологів В. Гошовського / М. Мушинка // Карпатський край. – 1997. – № 6-10. – С.100-102.
Мушинка, Микола. Два ювілейні збірники до 95-ліття Володимира Гошовського [Текст] : [про кн. "Музична культура Закарпаття" та "Володимир Гошовський та Закарпаття"] / М. Мушинка // Дукля. - 2017. - № 6. -  С. 83-85.
Павленко, Г. Гошовський Володимир Леонідович / Г. Паленко // Павленко Г. Діячі історії, науки і культури Закарпаття : малий енцикл. слов. – Ужгород, 1999. – С. 141.
Пасічник, В. Усе життя його вела народна пісня : [про В. Гошовського] / В. Пасічник // Високий замок. – 2012. – 9 листоп. – С.4.
Пасічник, В. Фольклористичні взаємини Володимира Гошовського та Миколи Мушинки крізь призму дедикацій / В. Пасічник // Дукля. – 2010. – № 1. – С. 18-29.
Поп, И. Гошовський Владимир Леонидович / И. Поп // Энциклопедия Подкарпатской Руси. – Ужгород : Изд-во В. Падяка, 2001. – С. 253. 
Хланта, І. В. Гошовський Володимир / І. Хланта // Хланта, І. В. Літературне Закарпаття у XX столітті : біобібліогр. покажч. – Ужгород : Закарпаття, 1995. – С. 169. 
Хланта, І. Гошовський Володимир Леонідович : [фольклорист та етномузиколог] / І. Хланта // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 102-103.
Хланта, І. Етномузикознавець: до 75-річчя від дня народження Володимира Гошовського / І. Хланта // Календар "Просвіти" на 1997 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіта", 1997. – С. 149-151.
Якубяк, Я. Слово про вчителя : [про фольклориста, музикознавця В. Л. Гошовського] / Я. Якубяк // Професійна музична культура Закарпаття: етапи становлення. – Ужгород : Карпати, 2005. – С. 144-147.
 

Інтернет ресурси:

 
Гошовський Володимир Леонідович [Електронний ресурс] : матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. – Режим доступу : https://bit.ly/37TrtdY. – Назва з екрана.

В Ужгороді відкривають меморіальну дошку Гошовському [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zaholovok.com.ua/v-uzhgorodi-vidkrivayut-memorialnu-doshku-goshovskomu. – Назва з екрана.

Мадяр-Новак, В. Вшанування пам’яті В. Л. Гошовського на Закарпатті (ФОТО, ВІДЕО) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakarpattya.net.ua/Blogs/77131-Vshanuvannia-pam%E2%80%99iati-V.L.-Hoshovskoho-na-Zakarpatti-FOTO-VIDEO. – Назва з екрана.

ГОШОВСЬКИЙ Володимир Леонідович [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://esu.com.ua/search_articles.php?id=31660.  –  Назва з екрана.

 

 

 

 

 

 

 

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день