Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Петро Васильович Лінтур

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Лінтур Петро Васильович

1909 - 1969 рр.

 
Біографія:
Видатний закарпатський вчений-фольклорист Петро Васильович Лінтур народився в с. Горонда Мукачівського району в сім'ї бідняка. В 1937 році закінчив історико-філологічний факультет Празького університету і став викладачем Хустської гімназії. Постійно збирав і записував фольклор, відкрив цілу плеяду закарпатських казкарів - Калина, Королевича, Галицю та ін. В перші повоєнні роки був обраний заступником голови Народної ради Закарпатської України, далі працював в Ужгородському державному університеті. Опублікував величезну кількість праць з історії літератури, критики та фольклору. Помер Петро Васильович Лінтур 3 лютого 1969 році в Ужгороді, де і похований. На будинку, де він жив і працював, встановлена меморіальна дошка. 
Додаткова інформація:

Джерельні приписи:

Народні балади Закарпаття : [збірник] / запис, впорядкув. текстів, вступ. ст. і прим. П. В. Лінтур.  –  Л. : Вид-во Львів. ун-ту, 1966.  –  284 с.  –  Бібліогр. у підрядк. прим.
Народні балади Закарпаття / записав П. В. Лінтур ; вступ. ст., упоряд. І. М. Сенько ; нотні приклади Т. І. Росул.  –  Ужгород : Карпати, 2013.  –  208 с.  –  (Програма "Українська книга").  –  Бібліогр. у прим.: с. 187-196.
Казки одного села / запис текстів, передм., прим. П. В. Лінтур ; упоряд. Ю. Туряниця.  –  [Вид. 2-е, переробл.].  –  Ужгород : Карпати, 2017.  –  328 с.
Лінтур, Петро Васильович. Літературознавчі та фольклорознавчі праці : матеріали для студентів-філологів, які вивчають курси "Українська усна народна творчість", "Історія української літератури" / П. В. Лінтур ; передм., упоряд., прим. І. М. Сенько ; В. В. Барчан ; Ужгород. нац. Ун-т.  –  Ужгород : Вид-во УжНУ "Говерла", 2008.  –  64 с. : іл.  –  Бібліогр. у підрядк. прим.

***

Сенько, І. М. Заповнена анкета, або Життєпис Петра Лінтура / І. М. Сенько. – Ужгород, 1999. – 144 с : іл.
Хланта, І. В. Петро Лінтур : біобібліогр. покажч. / І. В. Хланта, І. М. Сенько ; відп. за вип. Л. З. Григаш ; Закарпат. держ. облас. універс. наук. Б-ка, Ужгород. держ. ун – т.  –  Ужгород : Патент, 1999.  –  82 с. : портр.  –  Імен. покажч.: с. 74-79.
Будівничий культури : зб. матеріалів до 100-річчя від дня народж. Петра Лінтура / В. В. Барчан, О. Барчан [та ін.] ; упоряд. І. М. Сенько.  –  Ужгород : Карпати, 2010.  –  352 с. : портр.  –  Бібліогр. наприкінці ст.
Знав і казки, і життя... : до 100-річчя від дня народження літературознавця, фольклориста, організатора культурного життя краю Петра Лінтура [1909– 1969] : метод.-бібліогр. матеріали / Упр. культури облдержадмін., Закарпат. обл. універс. наук. б-ка, Від. краєзнавчої літ. ; матеріал підгот. Н. М. Вачиля ; відп. за вип. Л. З. Григаш.  –  Ужгород, 2009.  –  32 с. : кольор. іл.  –  Бібліогр.: с. 24- 28.
 
***
Алмашій, М. Закарпаття знає і пам`ятає Петра Лінтура : [літературознавця, фольклориста] / М. Алмашій // Карпат. правда. – 2009. – № 9-10 (трав.). – С. 5.
Боднар, В. Він любив нас : [розповідь доньки – В. Боднар про письм. П. Лінтура до 100-літ. ювілею] / Віра Боднар // Ужгород. – 2009. – 8 трав.– С. 7 : фот.
Гаврош, О. Невідомий Петро Лінтур : 30 фактів із життя найбільш. закарпат. фольклориста XX ст. / О. Гаврош // Старий Замок. Паланок. – 2012. – 2-8 лют. – С. 11.
Добрянський, В. Влада і громада достойно вшанували земляка : [встановл. меморіал. дошки П. Лінтуру на будівлі Горондів. ЗОШ І-ІІІ ст.] / В. Добрянський // Панорама. – 2011. – 7 трав. – С. 2 : фот.
Печора, А. Лист Петра Лінтура до Анни Галай-Печори / А. Печора // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Філологія. – 2009. – Вип. 21. – С. 171-172 : фот.
Сенько, І. Невтомний збирач народних скарбів : [про вченого-фольклориста П. В. Лінтура] / І. Сенько // Зачаровані казкою. – Ужгород : Карпати, 1984. – С. 5-12.
Сенько, І. Три казкарі та збирач народних скарбів : Петро Лінтур : [про А. Калина, М. Галицю, В. Короловича та П. Лінтура] / І. Сенько // Три золоті слова : закарпат. нар. казки А. Калина, М. Галиці, В. Короловича в записах П. Лінтура. – Ужгород : Закарпаття, 2008. – С. 5-15.
Слохіняк, А. Пам’яті Петра Лінтура : [відомий закарпат. фольклорист] / А. Слохіняк // Слово вчителя. – 2011. – 13 трав. – С. 7.
Філіппов, О. Збирача закарпатських народних казок увічнили у його рідній Горонді : [встановл. меморіал. дошки П. Лінтуру на місц. шк.] / О. Філіппов // Старий Замок. Паланок. – 2011. – 12-18 трав. – С. 12.
Хланта, І. Світло, що переливається з давнини в сучасність : [про фольклориста П. В. Лінтура та його діяльн.] / І. Хланта // Народні казки Закарпаття у записах Петра Лінтура. – Ужгород : Карпати, 2007. – С. 3-20.
Шпілька, А. Він знав і казку, і пісню, і баладу... : (до 100-річчя Петра Васильовича Лінтура. літ. читання в УжНУ) / А. Шпілька // Погляд. – 2009. – 28 трав. – С. 13. : фот.

Інтернет-посилання:

Лінтур Петро Васильович [Електронний ресурс] : матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. – Режим  доступу : https://bit.ly/2Us82G9. – Назва з екрану.

Данилюк, Д. Лінтур Петро Васильович [Електронний ресурс] / Д. Данилюк. – Режим  доступу :https://bit.ly/2FHwaLt. – Назва з екрану.

Сенько, І. Про два невідомі видання закарпатського краєзнавця Петра Лінтура [Електронний ресурс] / І. Сенько. – Режим  доступу : https://bit.ly/2FHvXYO. – Назва з екрану.

htt

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день