Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Микола Михайлович Бандусяк

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Бандусяк Микола Михайлович

1909 – 2002 рр.

 
Біографія:

Бандусяк Микола Михайлович народився 16 грудня 1909 року в с. Ясіня Рахівського району. Десятилітнім школярем (1919) в період Гуцульської республіки розклеював листівки за її підтримку і приєднання до Західно-Української Народної Республіки. Для продовження навчання поступив у Берегівську українську гімназію (1920), яку закінчив у 1928 році. Тоді ж поступив на юридичний факультет Празького університету ім. Карла. В студентські роки став активним членом молодіжного товариства “Пласт” та очолював “Союз підкарпатських руських (українських) студентів”. Під час канікул збирав пожертвування для будівництва Народного дому товариства “Просвіта” в Ужгороді, у с. Ясіня допомагав організовувати і брав участь у різних заходах спортивного товариства “Січ”, яке очолював його дядько Д. І. Климпуш. Адвокатське стажування проходив у Рахові з дипломом доктора права (1932), брав участь у проведенні другого з’їзду молоді у Мукачеві (1935р.), виступив з промовою на Всепросвітянському з’їзді в Ужгороді (1937р.), взяв участь у збиранні коштів для спорудження відкритого у Рахові Народного дому “Просвіта” (1938 р.). Був членом соціал-демократичної партії Чехословаччини, учасником маніфестації в Ужгороді з приводу призначення першого автономного уряду Підкарпатської Русі, очолюваного Андрієм Бродієм. Після Віденського арбітражу і передачі Ужгорода, Мукачева та Берегова Угорщині переїхав до Хуста і там продовжив адвокатську практику у власній канцелярії. Став активістом розбудови Карпатської України. Вступив у члени Українського національного об’єднання (1939 р.) і опікувався біженцями із зайнятої угорськими військовими території краю, брав активну участь у підготовці і проведенні виборів до сойму Карпатської України в с. Стеблівка Хустського району, в розробці проекту Статуту Організації Народної Оборони “Карпатська Січ” (ОНОКС). Викривав помилки у її діяльності, у зауваженнях і пропозиціях до президії Української Центральної Ради в Хусті під назвою “Карпатська Україна”. За кулісами подій 1937-1938 рр., опублікованих в журналі “Карпатський край” і висловив свої думки з приводу інциденту між січовиками і чехословацьким військом з 13 на 14 березня 1939 року. З окупацією Хуста угорськими військами виїхав у с. Ясіня до батьків, де переховувався (1939 р.), так уник арешту. Одержавши угорський паспорт, влітку 1939 року побував у Братіславі, де тоді знаходилися міністр Ю. Ревай та письменник В. Гренжа-Донський, Але повернувся до Хуста, де продовжував працювати адвокатом. Разом з колишніми діячами Карпатської України намагався відновити діяльність партії УНО за підтримки угорської опозиційної партії і визнати, що в краї живуть українці. Для цього зробили переклад на угорську мову Статуту товариства “Просвіта” для відновлення його діяльності і видання української газети. Але лояльно налаштовані до них угорці не рекомендували їм цього робити. Після викриття молодіжної організації ОУН у 1942 році були заарештовані М. Бандусяк, А. Ворон, Ю. Бращайко, Ф. Ревай, М. Шандор, В. Свереняк, Є. Шерегій і відправлені в Мукачево в палац “Ковнер”. Але за допомогою закарпатської діаспори в Словаччині і не доведення їх вини, були звільнені і повернулися у Хуст. Після визволення Закарпаття ( жовтень 1944 р.) радянська контррозвідка “Смершу” заарештувала М. М. Бандусяка та інших діячів Карпатської України і відправила в табір Єнакієво Донецької області. У 1946 році він повернувся додому, але на волі перебував недовго. Під час намагання перейти кордон в Чехословацьку Республіку був заарештований і засуджений (1948 р.) за “зраду” батьківщини та участь у так званій антирадянській націоналістичній організації “Визвольний комітет Підкарпатської Русі”, яку очолював греко-католицький священник Ю. Ю, Іванчов, а його заступником був М. М. Бандусяк. Останнього відправили в Печерський табір Комі АРСР Російської Федерації, звідки повернувся додому в 1956 році. У 1991 році – реабілітований. Працював юрисконсультом у Рахівській кооперації. Переїхав в Ужгород, будучи пенсіонером, став одним із засновників народного руху України в області (1989), товариства української мови ім. Т. Шевченка (1990), відновлення крайового товариства “Просвіта”. Помер Бандусяк Микола Михайлович 9 березня 2002 року в м. Ужгород.

Додаткова інформація:

Джерельні приписи:

Бандусяк, Микола. З історії читальні “Просвіти” у селі Ясіня / М. Бандусяк // Календар “Просвіти” на 1998 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во “Просвіти”, 1998. – С. 85.
Бандусяк, Микола. Декілька слів про Ясінянську Січ : [спортивно-культурне т-во “Січ”] / М. Бандусяк // Календар “Просвіти” на 1998 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во “Просвіти”, 1998. – С. 138.
Бандусяк, Микола. Дослідник минувшини і відновлювач історичної справедливості : [про історика та полковника у відставці, дослідника трагіч. стор. Закарпаття О. М. Корсуна, а також спомини авт. про події Карпат. України] / М. Бандусяк // Фест. – 2014. – 17-23 січ. – С. 11.
***
Бедь, В. В.. Бандусяк Микола Михайлович : [громад.-політ. діяч, юрист] / В. В. Бедь, О. Д. Довганич // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 28-29 : портр. – Бібліогр. наприкінці ст.
Вегеш, М. Бандусяк Микола Михайлович : [персоналія] / М. Вегеш // Енциклопедія Сучасної України. Т. 2 : Б-Біо / Національна академія наук України. –  К., 2003. –  С. 198-199.
Відзначення 100-річчя від дня народження Миколи Бандусяка // Календар “Просвіти” на 2010 рік / Закарпат. крайове культ.-освітнє т-во “Просвіта”; уклад. П. М. Федака ; П. П. Федака. – Ужгород, 2010. – С. 153 : фот.
Довганич, О. Д.. Бандусяк Микола Михайлович : [громад.-політ. діяч] / О. Д. Довганич, В. В. Бедь // Енциклопедія Закарпаття : визначні особи ХХ століття. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 28-29 : фот.
Федака, П.. Засівав рідну українську ниву зернами правди і любові : до 100-річчя від дня народж. М. Бандусяка : [громад. діяч Закарпаття] / П. Федака // Трибуна. – 2009. –19 груд. – С. 13. 

Інтернет ресурси:

Бандусяк Микола Михайлович [Електронний ресурс] : матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. – Режим доступу : https://bit.ly/2MNnMOb

Хто винен? Роздуми народовця д-ра Миколи Бандусяка [Електронний ресурс] / підгот. І. Ребрик ; Закарпаття онлайн. Блоги – Режим доступу : https://bit.ly/3uyFLNG

Чужа, Оксана. В ужгородській “Просвіті” вшанували пам'ять борця за українську незалежність Миколи Бандусяка [Електронний ресурс] / О. Чужа. – Режим доступу : https://bit.ly/2pqNYWY

Федорова-Штефура,Олена. «Праця – великі ліки від усіх хвороб і журби», – казав Микола Бандусяк... : [про громад.-політ. діяча] [Електронний ресурс] / О. Федорова-Штефура. – Режим доступу : https://bit.ly/3DmDnNx

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день