Видатні закарпатці

Бібіков Костянтин Антонович

Біографія:

Народився 29 грудня 1930 року в с. Перечин в робітничій сім`ї. У 1937 році переїхав з батьками до Ужгорода де продовжував навчатися у школі з українською мовою викладання. Закінчив середню школу – робітничої молоді, а згодом – історичний факультет УжДУ (1954). Виїхав до Києва, де працював учителем середньої школи, а з грудня 1955 року – редактором угорських підручників республіканського видавництва “Радянська школа”. З 1955 до 1959 року викладав угорську мову групі співробітників українського товариства міжнародних зв’язків із закордоном, працював перекладачем. У 1968 році переведений Держкомвидавом УРСР на посаду заступника головного редактора видань угорського та молдавською мовами видавництва “Карпати” (Ужгород). У 1975–1987 роки очолював Закарпатську обласну організацію Всесоюзного добровільного товариства любителів книги УРСР. З березня 1987 року – на творчій роботі. Бібіков Константан почав перекладати з угорської мови 1955 року. Перекладені ним оповідання публікувалися в обласних та республіканських газетах, журналах “Дніпро”, “Всесвіт”, колективному збірнику “Угорське оповідання” (1976), в книзі Л. Балли “Вибране” (1987), у збірнику сміховинок “Добрий день, сусіде!”(1971). У перекладі з угорської окремими книгами вийшли : “Останні часи темряви” (1956) Гези Хегедюша, “Правда Матроса Паркера” (1957) Моріца Коваї, “Паска” (1958) Ерньо Урбана, “Вулиця Пратера” (1959) Жужи Кантор, “Серце поміняти не можна” (1960) Імре Кесегі, “Осіння негода” (1960) Андраша Беркеші, “Каті, Петер та інші” (1960) Ф. Богданя, Ф. Югаса, “Пісня негоди” (1962) у співавторстві Андраша Беркеші, “У країні ягуарів” (1963, 1967) Габора Молнара, “Як справи, юначе?” (1965, 1985) Шандора Шомоді Товт, “Остання спроба” (1970) Йожефа Шольома та Ласло Сабо, “Сіракузький велетень” (1971) Іштвана Сови, “Зі мною завжди щось трапляється” (1974) Єви Яніковської, “Пан Фіцек” (1974,–1986–у співавторстві) Антала Гідаша, “П`яний дощ” (1975) Йожефа Дорваша, “Завжди в мене щось не так” (1975) Єви Яніковської, “Хлопці не підведуть” (1977) Ласло Харша, “Віднайдена Батьківщина” (1987) Бели Іллеша, “Косогір” Імре Добозі, “Дора повідомляє…” (1979) Шандора Радо, “Унтер – офіцер та інші … Косогір” (1980) Імре Добозі, “Загадка Прометея” (1981) Лайоша Мештерхазі, “Старомодна історія” (1984) Магди Сабо, “Шпигуни і розвідники у Другій світовій війні” (1987) Йожефа Копаня, “Оповідання” (1988) Булчу Берти, “Сини людини з кам’яним серцем” (1988) Мора Йокаї, “На півдорозі” (у кн.. : Ержебет Галгоці, Церква святого Христофора – 1990); казки “Бірібі – чарівник” (1960), “Угорські народні казки” (1985). П`ять видань витримала книга “500 видов домашнього печенья” (1961, 1969, 1970, 1987, 1989), два видання – “Домашня всезнайка” (1971– укр., 1990 – рос. мовами), “Так готують страви в Угорщині” (1973). Крім цього, Костянтин Бібіков уклав “Венгерско–русский словар” (1959, 1969), “Русско-венгерський словар” (1982), “Русско-венгерський словар транскрипции географических названий” (1963– у співавторстві). Помер Костянтин Антонович Бібіков 7 травня 1989 року.

Додаткова інформація:

Джерельні приписи :

Хланта, І. В. Бібіков Костянтин Антонович : [про перекладача] / І. В. Хланта // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття. – Ужгород: Ґражда. – 2007. – C. 39-40. : фот.

Хланта, І. В. Костянтин Бібіков : [про перекладача] / І. В. Хланта // Літературне Закарпаття у XX столітті. – Ужгород : Закарпаття, 1995. – С. 48-53.

Інтернет ресурси:

Хланта, І. Бібіков Костянтин Антонович [Електронний ресурс] / І. В. Хланта. – Режим доступу : https://bit.ly/2O9WPbK