Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Михайло Васильович Машкін

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Машкін Михайло Васильович

1926 - 1971 рр.

 
Біографія:

Машкін Михайло Васильович – український поет і композитор, збирач фольклору. Автор пісні “Верховино, мати моя”. Заслужений діяч мистецтв України. Народився 1926 року в с. Новоолександрівка Синельниківського району в родині колгоспників. Пережив голодомор. У роки Великої Вітчизняної війни зазнав фашистської каторги, виснажливої роботи у концтаборах.  У 1945 році  приїхав на Закарпаття. Працював методистом Великоберезнянського районного Будинку культури. Пізніше – художнім керівником самодіяльного ансамблю пісні і танцю “Боржава” при лісозаводі селища Довге Іршавського району.Як про поета і композитора свідчать ліричні пісні Михайла Машкіна “Тобі вівчарю”, “Вечір над Боржавою”, котрі ввійшли до репертуару багатьох самодіяльних колективів та державного заслуженого Закарпатського народного хору. А пісня “Верховино мати ти моя” набула надзвичайної популярності не тільки на Україні, а  й за її межами. Друкувалася у збірнику “Гей, на високій полонині” (К., 1959), “Радянська пісня” (К., 1967), “Пісні літературного походження” (К., 1978) та в багатьох пісенниках. Два вірші Михайла Машкіна опубліковано в збірках “Життя наше розквітає” (1957), “Твоя пісня”(1961). До його творчого доробку входить чимало закарпатських народних пісень (“Посадилам черешеньку”, “Співаю, співаю” та інші). Окремим виданням вийшла автобіографічна повість “Вогонь у пітьмі” (1968). Помер Михайло Васильович Машкін 13 листопада 1971 року.

На будинку по вулиці Перемоги, 74 в с. Довге встановлено меморіальну дошку на честь Михайла Машкіна, автором якої є місцевий уродженець Юрій Лелітка. У 1994 році – започатковано пісенний фестиваль імені Михайла Машкіна, який рішенням Міністерства культури і мистецтв України з 2000 отримав статус Всеукраїнського.

Додаткова інформація:

Джерельні приписи:

Машкін, М. Вогонь у пітьмі : повість / М. Машкін. – Ужгород : Карпати, 1968. – 152 с.

“Верховино, мати моя” : пісенна творчість Михайла Васильовича Машкіна, документальні свідчення про митця та з історії фестивалю ім. Михайла Машкіна / передм., упоряд. В. В. Кузан. – Ужгород : Ужгород. міська друкарня, 2007. – 80 с.

Туряниця, Юрій. Перервана пісня Михайла Машкіна  : [про автора-пісняра] / Ю. Туряниця // Ужгород. – 2010. – 23 січ. – С. 12 : фот.

Кобаль, Василь. Слід у наших душах : до 75-річчя з дня народж. Михайла Машкіна : [автора-пісняра] / В. Кобаль // Календар “Просвіти” на 2001 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во “Просвіти”, 2001. – С. 219-222.

Хланта, І. В. Машкін Михайло Васильович / І. В. Хланта // Енциклопедія Закарпаття : визначні особи XX століття. – Ужгород : Гражда, 2007. – С. 210 : портр.

Інтернет ресурси:

Туряниця, Ю. Перервана пісня Михайла Машкіна [Електронний ресурс] / Ю. Туряниця. – Режим доступу :  http://gazeta-uzhgorod.com/?p=1222  – Назва з екрану.

Туряниця, Ю. “Верховино, мати моя”, або Перервана пісня Михайла Машкіна [Електронний ресурс] / Ю. Туряниця. – Режим доступу : http://zakarpattya.net.ua/News/55246-Verkhovyno-maty-moia-abo-Perervana-pisnia-Mykhaila-Mashkina  –Назва з екрану.

Машкін Михайло Васильович [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.turkaramamotoru.com/uk/-34777.html  – Назва з екрану.

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день