Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Петро Орос (о. Орос)

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Орос (о. Орос) Петро

1917 - 1953 рр.

 
Біографія:

Петро Орос народився 14 липня 1917 році у с. Бірі (Угорщина) в сім’ї греко-католицького священика. У 1919 році родина переїжджає на Закарпаття. 1937 році вступає до Ужгородської духовної семінарії. 28 червня 1942 року прийняв єрейські свячення. Свою душпастирську діяльність розпочав помічним священиком у с. Великі Ком’яти Виноградівського р-ну. Владика Теодор Ромжа 19 грудня 1944 році, за свідченням о.Стефана Бендаса, таємно висвятив його на єпископа. 1946 році призначений на вільну парохію у с. Білки Іршавського р-ну.  У 1948 році місцеві органи влади вдаються до різних методів впливу, щоб схилити отця Петра на перехід до російського православ’я. Йому, як і всім іншим священикам, які не поступилися своїми переконаннями, заборонили виконувати душпастирську роботу. Але він залишився вірним своєму покликанню, продовжував підпільно зі своїми олтарними братами о.Іваном Маргітичем, о.Іваном Романом та Іваном Ченгері таємно обслуговували греко-католицьких вірників Іршавщини й Виноградівщини.  Непокірність священика дратувала можновладців. На початку 1953 року його заарештували й відправили до Ужгорода, у слідчий ізолятор КДБ, де він перебував під арештом понад два тижні. Влітку 1953 року поблизу Імстичівського мосту міліціонер намагався заарештувати отця Петра, але йому пощастило зникнути між верболозом. У постійній небезпеці, без відпочинку, сну та надійного притулку для отця Петра наближався трагічний день мученицької смерті.  Напередодні празника Успіння Пресвятої Богородиці, 27 серпня 1953 року, в с. Великі Ком’яти він відслужив велелюдну Святу Літургію, сповідав, причащав. Того самого дня вирушив пішки на залізничну станцію в с. Сільце. Тут його заарештував міліціонер і повів у напрямку с. Заріччя. Поблизу хреста пролунали два постріли – о. Петра було вбито. Тіло розстріляного відвезли до моргу Іршавської лікарні, через кілька днів потай від людей закопали між терням поблизу с. Кам’янське Іршавського р-ну. Пізніше останки відкопали працівники міліції та КДБ і вивезли в напрямку Іршави. Всі 39 років місце поховання отця Петра зберігалось у найсуворішій таємниці. Тільки після легалізації Греко-католицької Церкви знайшлися очевидці, які під присягою розказали правдиву історію тих трагічних днів. Так 28 липня 1992 року колишній начальник КПЗ Іршавського РВВС згодився дати свідчення і показав міліцейський гараж, де було закопане тіло. Після ексгумації і проведеної експертизи 23 серпня 1992 році відбулося перепоховання тлінних останків отця Петра Ороса зі всіми почестями, які належать його сану. Наступного дня відбувся архієрейський похорон. Мощі поклали у каплиці поблизу церкви у с. Білки.  Мученицька смерть отця Петра Ороса була вінцем його повного чеснот і святості життя, нагородою відданої душпастирської роботи. Вірники глибоко поважали і від усього серця любили свого духовного отця, який у важкі часи переслідувань був із ними, був їх потіхою, добрим і дбайливим пастирем. Він своїм життям підтвердив слова Спасителя: „Добрий пастир душу свою віддає за вівці”.

Додаткова інформація:

Джерельні приписи:

Сабов, Юрій. Смерть, яку не вільно забути. З життя о. П. Ороса, греко-католицького священика / Ю. Сабов // Календар "Просвіти" на 1991 рік. – 1991. – С. 17-19.

95 років тому народився Слуга Божий Петро Павло Орос : [про священномученика із с. Білки Іршав. р-ну] // Благовісник. – 2012. – № 8 (серп.). – С. 12 : фот.

Белей, Любомир. Нам потрібне беатифікаційне визнання владик Івана Маргітича, Петра Ороса і Олександра Хіри! : [про життя релігій. діячів Закарпаття] / Л. Белей, І. Мешко // Фест. – 2015. – 13-19 берез. – С. 9.

Легеза, Олександр. І нині у спогадах живий : [до 60-річчя мучен. смерті священомученника П. Ороса] / О. Легеза // Благовісник. – 2013. – №8-9 (серп.-верес.). – С. 10.

Фодорне-Орос, Єлизавета. Спогади про отця Петра Ороса [Електронний ресурс] / Є. Фодорне-Орос // Благовісник. – 2013. – №8-9 (серп.–верес.). – С. 7-9. – Режим доступу : https://bit.ly/3C3kcL8.– Назва з екрана.

Посяченя таблы памняти мученика о. Петра Ороса : [про освячення меморіал. дошки закарпат. сващенику] // Русин. світ. – 2012. – Число 96. –  С. 7. : фот.

Гаврош, Олександр. Петро Павло Орос : життя та мучеництво : ще один закарпатець може бути проголошений Блаженним / О. Гаврош // Неділя. – 2016. – 29 квіт. – 12 трав. – С. 13.        

Інтернет ресурси:

Слуга Божий отець Петро Орос (14.07.1917 – 27.08.1953) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://bit.ly/362qj2c – Назва з екрана.

Пам’яті Петра Павла Ороса присвячується [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://bit.ly/3w6qlSZ Назва з екрана.

Священик з Мукачівської єпархії буде проголошений блаженним [Електронний ресурс] : [визнання мучеництва Слуги Божого о. Петра Павла Ороса] Vatican News. – Режим доступу : https://bit.ly/3zU23N4 Назва з екрана.

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день