Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Федір Олексійович Сас

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Сас Федір Олексійович

1909 - 2000 рр.

Біографія:

Просвітянин, громадський діяч Федір Олексійович Сас народився 8 лютого 1909 року в с. Косівська Поляна на Рахівщині в селянській родині Марії та Олекси Сасів. Батько у молодому віці загинув на фронтах Першої світової війни, мати залишилися вдовою з трьома синами.Народну школу закінчив в рідному селі. Продовжив навчання в горожанській школі села Верхній Бичків, Виноградівській торговельній школі, Мукачівській торговельній академії. У час навчання і після нього дописував про рідне село до краєзнавчого журналу “Наш родний край”. У 1936-1937 роки виконував обов’язки секретаря Етнографічного товариства Підкарпатської Русі, активно долучався до створення і відкриття в Мукачеві 20 червня 1937 року етнографічного музею. Сас Федір Олексійович був активним учасником творення Карпатської України. Уряд Карпатської України у кінці 1938 року призначив його інспектором Середнянського шкільного округу.  Проводив плідну роботу по підготовці і проведенні виборів до Сойму Карпатської України за що разом  з іншими патріотами Карпатської України був відправлений у концентраційний табір Вор`юлопош в Угорщині. Після війни, у радянські часи, Ф. О. Сас працював в органах прокуратури та адвокатури, а  в 1972 році вийшов на пенсію. Сас Федір Олесійович активний учасник у діяльності крайової організації Народного Руху України, товариства української мови ім. Т. Шевченка,  крайового товариства “Просвіта” та інших українських громадсько-культурних і політичних об’єднань. Був членом оргкомітету по відродженню у 1990 році крайової “Просвіти”, незмінним членом ради  і Почесним членом цієї української організації Закарпаття. Знаходив в архівах та у приватних осіб цінні матеріали на тему українських національно-визвольних змагань і друкував їх у вигляді статей в обласній періодиці, в тому числі щорічних календарях-альманахах “Просвіти”. Без його активної участі не обходилися чисельні зібрання і мітинги національно-демократичних сил  Ужгорода і краю, наукові і науково практичні конференції з проблем історії і культури Закарпаття XX ст. Помер Сас Федір Олексійович у 2000 році.

 

Додаткова інформація:

Джерельні приписи:

Сас, Ф. Брати Юлій і Михайло Бращайки / Ф. Сас // Календар “Просвіти” на 1994 рік. – Ужгород, 1994. – С. 73-76.

Сас, Ф. Жертви угорських фашистів / Ф. Сас // Календар “Просвіти” 1994 рік. – Ужгород, 1994, – С. 83-84.

Сас, Ф. Просвіта У Косівській Поляні / Ф. Сас // Календар “Просвіти” на 1995 рік – Ужгород, 1995. – С.60-61.

Сас, Ф. Син гуцульської республіки (про М. Бандусяка) / Ф. Сас // Календар “Просвіти” на 1995. – Ужгород, 1995, – С. 187-188.

***

Андрієвська, Ганна. Славний син Рахівщини : [про Ф. О. Саса – юриста,члена то-ва "Просвіта" 20-30-х рр. XX ст., патріота Карпат. України, літератора] / Г. Андрієвська // Зоря Рахівщини. – 2010. – 8 трав. – С. 7.
Баглай, Й. Син казкової Гуцульщини : [про Ф. Саса] / Й. Баглай // Календар “Просвіти” на 1994. – Ужгород, 1994. – С. 43-45.
Белень, М. Федір Сас /  М. Белень // Белень, М. Карпатська Україна в портретах. – Ужгород, 1998. – С. 154 : іл.
Мішко, Михайло. Вечори пам`яті Івана Шелепця і Федора Саса : [громад.-політ. діячі, члени т-ва "Просвіта"] / М. Мішко // Календар "Просвіти" на 2005 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 2005. – С. 34-35 : фот.
Син казкової Гуцульщини : [про громад.-політ. діяча, члена т-ва "Просвіта" Ф. Саса] // Людські долі і людські покликання. – Ужгород : Колір прінт, 1997. – С. 35-37 : портр.
Старійшина просвітянського руху на Закарпатті : до 90-річчя з дня народження Федора Саса // Календар “Просвіти” на 1999. – Ужгород, 1999. – С. 38.
Федака, П. Спомин з нагоди недожитого 95 річчя Федора Саса / П. Федака // Срібна Земля. – 2004. – 7 лют. –  С. 15.
Федака, П. Федір Олексійович Сас : 100 років від дня народження просвітянина, громадського діяча (1909-2000) / П. Федака // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2009 рік : рек. бібліогр. посіб. / Закарпат. обл. універс. наук. б-ка ім. Ф. Потушняка, Від. краєзнав. л-ри; Від. наук. інформації та бібліографії ; уклад. : Т. І. Івашко, Г. В. Бобонич, І. М. Горват ; відп. за вип. Л. З. Григаш ; вип. ред. Л. О. Падяк. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2008. – С. 54-56.
Федака, Павло. З когорти незабутніх: Слово з нагоди 95-х недожитих роковин Федора Саса : [почес. члена т-ва "Просвіти", громад. діяча] / П. Федака // Календар "Просвіти" на 2004 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіта", 2004. – С. 51.
Федака, Павло. Світла постать української історії Закарпаття: До 100-річчя народження Федора Саса : [громад. діяча Закарпаття] / П. Федака // Трибуна. – 2009. – 14 лют. – С. 12.
Федака, Павло. Федір Олексійович Сас : 100-річчя від дня народж. просвітянина, громад. діяча (1909-2000) / П. Федака // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2009 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2008. – С. 54-56. – Бібліогр. наприкінці ст.
Федака, Павло. Федір Сас (1909-2000) / П. Федака // Федака, П. Закарпатська "Просвіта" у постатях її діячів (1920-2020). – Ужгород : TIMPANI, 2020. – С. 103-104 : фот.
 
 

 

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день