Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Марія Кукурузова-Король

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Кукурузова-Король Марія

1907–1995 рр.

Біографія:

Народилася Марія Вороновська 1 січня 1907 року в Галичині в інтелігентній родині, виросла в Ужгороді. Закінчила Ужгородську реальну гімназію. З дитинства любила співати  з третього класу вступила до церковного хору ім. Кирила й Мефодія, який регулярно співав тоді в Ужгородському катедральному соборі, стала солісткою хору. Після закінчення гімназійних студій Марія кілька років працювала на пошті по різних селах Закарпаття, а з часом отримала роботу в Ужгороді в страховому товаристві “Бескид”, головою якого був Августин Волошин. Вступила в цей час до Руського театру “Просвіта”. Працюючи одночасно солісткою театру і акторкою і притому отримуючи мізерну зарплатню, вона з успіхом грала, скажімо,  в опереті “Щасливчик Беппо” І. Франчича роль Вірджинії. Але пропрацювала в театрі недовго: з фінансових причин театр змушений був припинити свою діяльність.22 червня 1929 року Марія Вороновська вийшла заміж за Павла Кукурузу, родом із ценральної України, який став на Закарпатті видавцем книжок та дуже популярного місячника “Пчілка”, журналу для молоді, батьків і вчителів. Молода дружина багато допомагала чоловікові у видавничій сфері. Маруся Вороновська-Кукуруза багато допомагала, особливо в адміністрації журналу”.Крім того, дівчина брала участь у громадському хорі Ужгорода ”Бандурист” під керівництвом диригента Платоніди Росіневич-Шуровської та виступала в новоствореному чеською владою “Карпаторусскому театрі”. Хоч як вона любила сцену, щасливою в цьому театрі не стала, бо довідалася, що вистави будуть давати не лише українською мовою, а й російською та карпаторуським “язичієм”. Усі артисти зголосилися за національністю, як “русскіє” або “русини”, а вона ж була єдиною, яка назвала себе українкою.У 1933 році четверо артистів, включно з Марусею, покинули “Карпаторусскій театр” і перейшли до українського театру “Нова сцена”, який зорганізували брати Шереґії – Августин та Євген. Тут розгорнулася праця на всю силу: їздили по усіх усюдах з гастролями – і люди їх всюди щиро зустрічали. Прекрасний голос Марусі – високе ліричне сопрано – чарував усіх. Здавалося, що театр має велике майбутнє. Однак світові події – віденський арбітраж, трагічна весна 1939 року, окупація Закарпаття, арешти українських активістів – перервали й працю театру. Мадяри арештували й Павла Кукурузу.  Через якиїсь час подружжя еміґрувало до Праги. Там з артистів-утікачів створилася театральна студія, до якої вступила й Маруся Кукуруза. Та й звідти прийшлось скоро тікати. Через Чехословаччину й Німеччину перебралися аж до Америки, до Міннеаполісу. Всюди, де тільки доля закидала її, вона одразу зголошувалася до церковних і громадських хорів. У Міннеаполісі була засновницею і протягом 33 років активним членом громадського хору “Дніпро”, довго співала в церковному хорі Міннеаполіса. Взялася вона тут і до праці з молоддю: з великим успіхом поставила п’єсу “Лісова пісня” Лесі Українки. Маруся Кукурузова – член Союзу українок в Ужгороді, в Празі і в Міннеаполісі; член Союзу артистів Чехо-Словаччини; член Об’єднання митців української сцени (ОМУС), прийнята до Спілки театральних діячів України. Тільки на 44-ому році життя, у 1951 році, будучи вже в Міннеаполісі, Господь вислухав її бажання і подарував їй донечку Оленку.Павло Кукуруза помер в Міннеаполісі в 1978 році, що було тяжким ударом для Марусі, яка прожила з ним майже 50 років. З часом вона вийшла вдруге заміж за Романа Короля, родом зі Львова, який з любов’ю, ніжністю та відданістю опікувався нею в її похилому віці, а особливо під час її недуги, яка вклала її в ліжко на довгі місяці. Померла Кукуруза-Король Маруся 18 грудня 1995 року, похована на українському цвинтарі св. Андрія в Бавн Бруці, Нью Джерсі.

Додаткова інформація:

Джерельні приписи :

Гренджа-Донська, Зірка. Маруся Кукурузова-Король (до 90-річчя від дня народження) : [співачки та артистки закарпат. театрів] / З. Гренджа-Донська // Календар “Просвіти” на 1997 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во “Просвіти”, 1997. –  С. 25-26. : фот.

Гренджа-Донська, Зірка. Маруся Кукурузова-Король : [про співачку та артистку] / З. Гренджа-Донська // Краянка. – 2002-2003. –  С. 11-13 : фот.

Інтернет ресурси :

Св. п. Маруся Кукурузова-Король [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1996/Svoboda-1996-115.pdf. – Назва з екрана.

Мушинка М. І. Кукурузова-Король Марія [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://esu.com.ua/search_articles.php?id=51149. – Назва з екрана.

Ребрик, Наталія. Виповнилося 105 років з дня народження Марусі Кукурузової-Король [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakarpattya.net.ua/News/91396-Vypovnylosia-105-rokiv-z-dnia-narodzhennia-Marusi-Kukuruzovoi-Korol. – Назва з екрана.

 

 

 

 

 

 

 

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день