Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Степан Васильович Пап (о. Пап)

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Пап (о. Пап) Степан Васильович

1917 - 1990 рр.

 
Біографія:

Степан Васильович Пап народився 11 берез­ня 1917 році в с. Бере­зо­ве Хустського району. На­родну школу закінчив у рідному селі, на­в­чався в Хустській гім­­назії, де в 1937 році здав іспит на атестат зрілості. В Хуст­ській гім­назії став пластуном, був актив­ним учасником майже всіх таборів Пласту. Під час Карпатської Ук­раїни був крайо­вим зві­тодавцем і комендантом УПУКУ. Був органі­затором Організації народної оборо­ни  “Кар­патська Січ”. Під час угорської оку­па­ції під­давався тортурам і був направлений в кон­центраційний табір Во­р’ю­ло­пош біля Ні­редь­гази. Влітку 1939 році звільнений, весь час під жандармським на­глядом, продовжує навчан­ня в Ужгородській ду­ховній семінарії, яку за­кінчив у 1941 році і став священиком в селі Біл­ки на Ір­шавщині. Ще будучи студентом богословської семі­нарії, бере активну участь в організації під­піль­ної молодіжної організації “Юнацтво ОУН” на Закарпатті. На початку 1940 року в Ху­сті відбулися організаційні збори ОУН, участь в яких взяв і Степан Пап. На цих же зборах підпіль­ників його було обрано членом Крайового Проводу ОУН. Йому було доручено ідеологіч­ну роботу серед членів ОУН. Він відповідав також за пресу, за випуск газети “Чин”, був її редактором. Ця газета друкувалася в селі Терново Тячівського району. Помічниками Степа Па­па були І. Романець і Ф. Тегза. Вони роз­по­всюджували газету. Було видано 4-5 номерів. Майже всі вони мали по 16-18 сторінок. Од­ночасно було випущено і кілька листівок, брошурку “Via dolorosa” – “Обвинувачую Ма­дяр­щину”, написану Степаном Папом і його поміч­никами. Найбільш ідеологічним і патріотичним був сер­п­невий номер 1941 року, в якому бу­ла надрукована програма підпільної органі­за­ції і обвинувачен­ня угорських окупантів за зло­чини, що вони вчинили проти українців За­карпаття. Незважаючи на конспірацію, до рук угорської контррозвідки потрапили листівки, ок­ре­мі номери підпільної газети “Чин”. Вороги здогадалися, що автором цих документів був Степан Пап, і 5 березня 1942 року угорська контрроз­від­ка заарештувала і 15 липня 1942 року перевез­ла його в слідчу тюрму “Ковнер”.  Коли були арештовані й інші члени Проводу, то підтвердили, що головним ідейним керівником крайового Проводу був Степан Пап. 17 липня угорський військовий трибунал засудив Степана Папа на 12 років тюремного ув’язнення і на 10 років позбавлення політичних прав. Через два місяці після вироку військового три­буналу в Мукачеві він відбував термін у най­більшій і найстрашнішій в’язниці Угорщини – Вац. Із в’язниці його було звільнено після визволення Ваца Червоною армією. Пап Степан продовжував душпастирську діяль­ність у Великому Селменці, яке після війни опинилося в складі Чехословаччини, а з 1959 року переселився в Кошиці. Останні три роки життя Степан Пап присвятив праці “Історія Закарпаття” (Івано-Франківськ: Зоря, 2003. – Т. 1-3), окремі її частини друкувалися у Словаччині. Вийшла друком у Римі в 1976 році його праця “Пластовий альманах”. До нині у рукописі залишалася його праця “Велика боротьба”, в якій популярним стилем освітлює ок­ремі сторінки історії Закарпаття та боротьбу його населення за національну незалежність. Автор історичних творів “Князь Лаборець” (1979), “Драма жит­тя Олександра Дух­но­вича” (1984), а також “Білі хорвати”, “Дра­ма боротьби проти закріпачення”, “Дра­ма боро­тьби за віру предків”, “Драма опору ві­д­су­д­жених на смерть”, “Житія святих” (2001). Все своє свідоме життя Степан Пап хотів бути громадянином вільної, суверенної Соборної України. На жаль, він не дочекався цього радісного дня. Помер Степан Васильович Пап 25 лютого 1990 року, похований у Ко­шицях на головному кладовищі.

Додаткова інформація:

Джерельні приписи

Довганич, Омелян. Степан Васильович Пап : 90-річчя від дня народж. науковця, історика, драматурга (нар. 1917-1990) / О. Довганич // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2007 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2006. – С. 127-129. – Бібліогр. наприкінці ст.

Мушинка,  М. Терниста дорога священика-народолюбця / М. Мушинка // Краянка. – Ужгород, 1994. – № 1. – С. 98-101.

Пагиря, В. Степан Пап – в’язень вироку 1942-го : [науковець, історик, драматург] // Пагиря В. "Я світ узрів під Бескидом" / В. Пагиря. – Ужгород : Карпати, 1993. – С. 218-221.

Худанич, В. І. Пап Степан Васильович : [священник] / В. І. Худанич // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 241-242 : портр.

Інтернет ресурси:

Пап Степан [Електронний ресурс] : матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. – Режим доступу : https://bit.ly/3jIxtll. – Назва з екрана.
На Закарпатті презентують “Велику Боротьбу” Степана Папа, яка побачила світ через 25 років після його смерті [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakarpattya.net.ua/Partiji/137072-Na-Zakarpatti-prezentuiut-Velyku-Borotbu-Stepana-Papa-iaka-pobachyla-svit-cherez-25-rokiv-pislia-ioho-smerti – Назва з екрану.
Ребрик, Іван. Велика боротьба о. Степана Папа "...Я вже не побачу видання цих праць, що були найвизначнішим моїм життєвим доробком. Та хотілось би, щоб їх люди читали..." о. Степан Пап [Електронний ресурс] / І. Ребрик. – Режим доступу : http://zakarpattya.net.ua/Blogs/137097-Velyka-borotba-o.-Stepana-Papa – Назва з екрану.

 

 

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день