Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Теодор Фекете

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Фекете Теодор

1789 - 1839 рр.

 
Біографія:

За історичними переказами, в XIX столітті жив в Тур’ї-Реметі поштар Теодор Фекета. Кожен день з Тур’янської долини виходив Федір, як називали його місцеві лемки-русини, аби отримати в Ужгороді й рознести листи мешканцям Перечинщини. А відстань між деякими поселеннями становить тут більше 30 кілометрів. Весь цей шлях Фекета проходив пішки з важкою сумкою. З покоління у покоління передаються розповіді про листоношу, його відданість професії: за будь-яких погодних умов, по гірському бездоріжжю, долаючи щодня пішки по 60 км, доставляв з Ужгорода на свою рідну Турянщину урядові документи, друковані періодичні видання, новинки та вісточки краянам чи не з усіх кінців світу. За це сучасники шанобливо називали його Послом. Він високопрофесійно обслуговував свою дільницю каретно-поштової лінії Будапешт-Кошіце-Львів по всій Турянській долині. Іти доводилося гірськими стежками вздовж річок Уж і Тур’я, неодноразово зустрічаючись з ведмедями і рисями. Але пошту односельці завжди одержували вчасно. Тридцять років справно служив людям Посол. Якось навесні, розпалившись в дорозі, напився води з холодного струмка Бистрик і занедужав (за іншою версією – провалився під лід, у крижану воду). Медичної допомоги не було, а сільські знахарки виявилися безсилими...Свідченням великої поваги односельців до свого Посла є те, що на стіні сільської церкви у Тур’ї Реметі встановлено єдиний у своєму роді монумент-барельєф з написом “Федор Фекета. В Пам’ять Приязности, Тверезности, Чесности Й Послужности Посла”. У час свят сюди приходять вклонитися землякові жителі не тільки села, але й району. Пам’ятну плиту славетному поштарю відлито у його рідному селі на Тур’ї-Реметівській чавунно-ливарній фабриці. На монументальній дошці датовано рік смерті 1838, але згідно із записом у метриці сільської греко-католицької церкви Федір Фекета помер 18 березня 1839 року. Барельєф відлито через десяток-півтора літ по його смерті, отож вкралася неточність. Зі всіх навколишніх сіл до монументу поштаря нині приїжджають пари молодят. А на камені постаменту вони залишають листи зі своїми мріями й побажаннями.

Додаткова інформація:

Джерельні приписи:

Ворошилов, Олександр. Пам`ятаємо про звичайних героїв. Федору Фекеті – 220 років. Закарпатський пам`ятник викликав хвилю вшанування простих поштарів  / О. Ворошилов // Старий Замок. Паланок. – 2009. – 20-26 серп.  – С. 6 : фот. кольор.       
Нитка, Василь. Єдиний у Європі пам`ятник листоноші, або Як і коли помер Федір Фекета  / В. Нитка // Фест. – 2008. – 31 січ-6 лют. – С. 14.       
Нитка, Василь. Слава поштаря : [про пам'ятник листоноші Федорові Фекеті в м. Ужгороді] / В. Нитка // Україна. – 2008. – № 2. – С. 76-77.       
Нитка, Василь. “Загадковий посол”. На Закарпатті уже 168 років стоїть єдиний у Європі пам`ятник листоноші : [про Ф. Фекете] / В. Нитка // Закарпатська правда. – 2008. – 20 груд. – С. 13.
Недєльська, Міла. Єдиний у світі пам`ятник листоноші знаходиться на Перечинщині : [про Ф. Фекете] / М. Недєльська // Чиста політика. – 2009. – 22 січ. – С. 7.      
Козак, Іван. Пам’яті Турянського Посла : [про легендар. листоношу Ф. Фекету] / І. Козак // Ремітська новинка. – 2009. – жовт.-лист. – С. 3 : фот.        
Вишневська, Надія. Де палиця? : листоноші в Перечині досі не повернули його "виручалочку" : [про пам’ятник Ф. Фекеті в Перечині] / Н. Вишневська // Старий Замок. Паланок. – 2013. – 22-28 серп. – С. 16. : фот. кольор.  
Нитка, Василь. Два пам'ятники одному листоноші : [про Ф. Фекете] / В. Нитка // Голос України. – 2010. – 2 черв. – С. 20 : фот.
Штефаньо, Оксана. Листоноші Фекете повернули палицю, яку вкрали кілька років тому : [пам’ятник у м. Перечин] / О. Штефаньо // Новини Закарпаття. – 2014. – 7 черв. – С. 3 : фот.

Інтернет  ресурси:

Федір Фекета [Електронний ресурс] : матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. – Режим доступу : https://bit.ly/3c9DDEM – Назва з екрана
Кузович, Іван. Закарпаття. Вожді змінюються, листоноші залишаються навічно [Електронний ресурс] / І. Кузович. – Режим доступу : http://zakarpattya.net.ua/News/45092-Zakarpattia-Vozhdi-zminiuiutsia-lystonoshi-zalyshaiutsia-navichno – Назва з екрана.
Галущак, Ігор. Федір Фекета став героєм єдиного у світі пам’ятника листоноші [Електронний ресурс] / І. Галущак. – Режим доступу : http://ridneselo.com/node/8486 – Назва з екрана.
Барбіл, Богдан.  На Закарпатті увічнили листоношу [Електронний ресурс] / Б. Барбіл. – Режим доступу : http://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/na-zakarpatti-uvichnili-listonoshu. – Назва з екрана.
Алдон, Марина. Як однорукий закарпатський листоноша став світовою знаменитістю [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakarpatpost.net/2017/10/01/yak-odnorukyj-zakarpatskyj-lystonosha-stav-svitovoyu-znamenytistyu/  – Назва з екрана.
Поштова марка із закарпатським листоношею Федором Фекетестала найкращою у Європі [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://bit.ly/3f4PdTd – Назва з екрана.
Ломакин, Ю. Закарпатський поштар Федір Фекета: відомий і невідомий[Електронний ресурс] / Ю. Ломакин. – Режим доступу : https://bit.ly/3sclPOD – Назва з екрана.
 

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день