Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Вікентій Іванович Шандор

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Шандор Вікентій Іванович

1907 - 2003 рр.

 
Біографія:

Вікентія Шандора справедливо називають останнім із могікан Карпатської України. З усіх лідерів цієї маленької української держави йому судилося найдовше прожити – аби донести до нас правду про ті вікопомні події.

Народився   Вікентій  Шандор  12 жовтня 1907 року в с. Баранинці під Ужгородом. Його батько був сільським старостою. Ще 1886 році навчання рідною мовою у селі припинилося, всевладними панами тут були жандарми. Довгий час для родини найміцнішим зв’язком із рідною культурою служила газета Августина Волошина “Наука”, яку передплачував один із дідів Вікентія Шандора.

Після навчання в початковій і горожанській школах вступив в Ужгородську торговельну академію, перенесену згодом у Мукачево, яку закінчив 1927 році. У 1927-1928 роки працював у Підкарпатському банку в Ужгороді, у 1928-1931 роки відбував службу в чеському війську, у 1930-1935 роках вчився у Карловому університеті в Празі, у 1935-1945 роках працював у Земському банку в Братіславі.

Після прийняття Чехословацькою Республікою 22 листопада 1938 року окремого закону про Підкарпатську Русь – Карпатську Україну як федеративне державне утворення був направлений урядом Карпатської України у Прагу в ранзі дипломатичного представника і відіграв помітну роль у творенні Карпатоукраїнської  держави. Саме після проголошення 14 березня 1939 року Августином Волошином незалежності Карпатської України офіційно повідомив про це посольства Англії, Франції, Німеччини, США, Югославії у Празі, а 16 березня вніс до Головної військової комендатури у Празі Дейвицях подання щодо повернення додому воїнів із Карпатської України, які несли військову службу в межах Чехословацької республіки.

Після другої світової війни  Вікентій Шандор  студіював економічні науки у Франкфурті (Німеччина), у 1948 році емігрував до США, там у 1953-1954 році вивчав політологію в Колумбійському університеті Нью-Йорка. У США проводив звичайну плідну громадську і політичну роботу.

У 1948-1961 роки був секретарем Пан-Американської конференції (ПАУК), у 1948-1960 роках - членом публікаційно-інформаційної комісії  Українського конгресового комітету Америки (УККА), у 1959-1977роки працював у Департаменті фінансів, у 1953-1957 роках – доцентом Українського технічного інституту в Нью – Йорку, де викладав міжнародне право і політологію, деякий час – як кваліфікований економіст, юрист і політолог та знавець цілої низки європейських мов – у секретаріаті ООН; у 1985-1989 роках був заступником голови уряду Української  Народної Республіки в екзині, з 50-х років – членом Товариства українських правників у Нью-Йорку та редагував “Правничий вісник”, з 90-х років – членом НТШ, у 1949  році був ініціатором створення у Нью – Йорку земляцького товариства Карпатського Союзу Америки, його довголітнім головою, а з 1989 року очолював Допомоговий комітет Карпатського Союзу ім. майора УПА Івана Шпонтака.

Поважний доробок Вікентія Шандора як вченого і публіциста становлять його численні праці українською, англійською і німецькою мовами. Вони друкувалися в журналах “Український квартальник”, “Український бюлетень”, “Українське козацтво” та інших. У більшості його праць порушувались проблеми національно-культурного і політичного розвитку рідного Закарпаття, боротьби українців краю за незалежність. З-поміж них відомі “Карпатська Україна – сфедерована держава”, “У тридцятиліття Карпатської України” “Русини-українці і словаки”, “Карпатська Україна і Угорщина”, “Бенеш в екземі і карпатські українці” та інші. З початку 90-х років учений підготував  і видав 4 поважні монографії з історії Закарпаття : “Закарпаття. Історико-правний нарис від X ст. до 1920 р.” (Нью-Йорк, 1992), в якій на основі численних документів та опублікованих різними мовами праць переконливо довів, що, незважаючи на багатовікове чужоземне поневолення, почуття єдності закарпатських русинів-українців з українцями інших регіонів України не згасало ніколи, а у переломні періоди історії краю проявлялося з особливою силою; “Спомини, т. І. Карпатська Україна 1938-1939” (Ужгород, 1996) – найповажніша з досі виданих українськими та іншими вченими праця з проблем політичної історії Закарпаття 20-30-х років ХХ століття., зокрема періоду Карпатської України 1938-1939 років. “Карпатська Україна у ХХ столітті” (англійською мовою Гарвардський університет, 1997) – нариси з політичної історії Закарпаття ХХ. “Спомини, т. Карпатська Україна 1939-1945рр.” (Ужгород. 2000) – книга присвячена трагічним сторінкам історії Закарпаття, в якій введено у науковий обіг чимало нових документів і фактів. Учений підготував до друку і 3-й том “Споминів”, який чекає на свого видавця. Помер Вікентій Шандор у серпні 2003 року в м. Сомерсет (штат Нью-Джерсі).

Додаткова інформація:

Джерельні приписи:

Шандор, Вікентій. Карпатська Україна – зфедерована держава / В. Шандор. – Нью-Йорк, 1968.

Шандор, Вікентій. Закарпаття: історично-правний нарис від IX ст. до 1920 р. / В. Шандор. – Нью-Йорк, 1992. – 292 с.

***

Вітання "Просвіти" д-ру Вікентію Шандору з нагоди 95-річчя : [вчен., громад.-політ. діячу] // Календар “Просвіти” на 2002 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 2002. –  С. 225.

Гаврош, Олександр. Заповіт В. Шандора / О. Гаврош // Україна молода. – 2003. – 10 верес. – С.4.

Гаврош, Олександр. Останній з Карпатської України : [про В. Шандора] / О. Гаврош // Старий замок. – 2002. – 14 листоп. – С. 6.

Лауреати премії ім. Августина Волошина. Вікентій Шандор : [вчен., громад.-культ. і політ. діяч] // Календар “Просвіти” на 2002 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 2002. –  С. 222-223.

Малюта, Ольга. Шандор Вікентій : [про громад.-політ. і держ. діяча Закарпаття] / О. Малюта // Малюта, О. “Просвіти” і Українська Державність (друга половина XIX – перша половина XX ст.). – К. : Просвіта, 2011. – С. 753-754 : фот.

Павленко, Г. Шандор Вікентій / Г. Паленко // Г. Павленко  Діячі історії, науки і культури Закарпаття : Малий енцикл. слов. – Ужгород, 1999, – С. 184-185.

Падох, Я. Останній могікан: [про В. Шандора] / Я. Падох // Закарпат. правда. – 1992. – 29 верес. – С 4.        

П.М. Вечір з нагоди 95-річчя Вікентія Шандора : [громад.-політ. і культ. діяча, вчен.] / П.М. // Календар “Просвіти” на 2003 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 2003. – С. 203-204.

Пам`яті Вікентія Шандора  : [вчен., громад.-політ. діяча] // Календар “Просвіти” на 2004 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во “Просвіти”, 2004. –  С. 228-229.

Поп, И. Шандор Викентий / И. Поп. Энциклопедия Подкарпатской Руси. – Ужгород : изд-во В. Падяка, 2001. – С. 409.       

Федака, Сергій. Служив правді і рідному народові : [про діяча Карпат. України –  В. Шандора] / С. Федака // Європа-Центр. – 2008. – № 4  (груд.). –  С. 66-69 : портр. + фот.

Федака, Сергій. Вікентій Іванович Шандор : 100-річчя від дня народження  культурно-громадського діяча (1907-2003) / С. Федака // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2007 рік : реком. бібліогр. посіб. / Закарпат. ОУНБ ; автор-складач Т. Васильєва. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2006. – С. 384-390.

Федака, Павло. Визначний громадсько-політичний діяч, учений і публіцист: До 100-річчя народження Вікентія Шандора  / П. Федака // Календар “Просвіти” на 2007 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во “Просвіти”, 2007. –  С. 142-146. : портр.

Федака, П. М. Вікентій Шандор – визначний дослідник політичної історії Закарпаття, канд. іст. наук, громадсько-політичний діяч / П. М. Федака // Наук. вісн. ін-ту ім. А. Волошина. – Вип. 1.– Ужгород, 2001. – С. 47-56.

Юричка, Іван. Вшанування пам`яті знаменитого земляка : [з нагоди 100-річчя від дня народж. громад.-політ. і культ. діяча В. Шандора] / І. Юричка // Календар “Просвіти” на 2008 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во “Просвіти”, 2008. –  С. 140-142. : фот.

Інтернет  ресурси:

Шандор Вікентій Іванович  [Електронний ресурс]. – Режим доступу:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%80_%D – Назва з екрану.

Вікентій Шандор: є це найтяжча дорога… [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://incognita.day.kiev.ua/vikentij-shandor-ye-cze-najtyazhcha-doroga.html – Назва з екрану.

Ребрик, І.. Вікентій Шандор : “...народ живе працею, серцем і мозком своїх відданих одиниць...” / І. Ребрик   [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakarpattya.net.ua/Blogs/101906-Vikentii-Shandor-...narod-zhyve-pratseiu-sertsem-i-mozkom-svoikh-viddanykh-odynyts... – Назва з екрану.

Вікентій Шандор: спогади про Карпатську Україну [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://1939.in.ua/memoirs/vikentij-shandor-spohady-pro-karpatsku-ukrajinu/  – Назва з екрану.

Вікентій Шандор: ворожі чинники і політичне життя в карпатській Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://1939.in.ua/statti/vikentij-shandor-vorozhi-chynnyky-i-politychne-zhyttja-v-karpatskij-ukrajini/ – Назва з екрану.

Останній могікан – Д-р Вікентій Шандор[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.biblioteka.uz.ua/vistavka/?presentation=103 – Назва з екрану.

 

 

 

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день