Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Олександр Андрійович Митрак

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Митрак Олександр Андрійович

1837 - 1913 рр.

 
Біографія:
Митрак Олександр Андрійович (псевд. – Материн – поет, прозаїк, публіцист і лексикограф. Народився 1837 році в с. Плоске (нині село Свалявського р-ну Закарпат. обл.) в сім'ї священнослужителя. Закінчив гімназії в містах Ужгород і Сатмар (нині м. Сату-Маре, Румунія) і Ужгородську духовну семінарію. Намагався вступити на пед. ниву для викладання “руської” (укр.) мови та історії, але йому було відмовлено. Працював священиком у різних селах Закарпатської України, понад двадцять років – на Сх. Словаччині. Після виходу на пенсію жив в Ужгороді і передмісті м. Мукачеве – Росвигові, де і помер 1913 році.
Усе життя провів у гущі народу, пильно спостерігав за життям закарпат. селянина і залишив цінні етнографічні свідчення про його становище, звичаї, побут (“Домашній быт угро-русского крестьянина”, “Сенокосы в угро-руссов”, “Народная свадьба угорских русинов” та ін.). Багато зробив для збереження пам'яток духовної культури закарпатців. П'ять його рукописних збірок нар. пісень Я.Головацький вмістив у 4-томному збірнику “Народные песни Галицкой и Угорской Руси” (Москва, 1878). Низку нарисів і статей надрукував у галицьких і львівських виданнях. Окремі твори ввійшли до збірки “На Верховині” (Ужгород, 1984). 1867 Митрак здійснив подорож по гірських селах Закарпаття і свої враження від побаченого опублікував у місц.евій газеті “Свет” під назвою “Путевые впечатления на Верховине”, які стали документальним звинуваченням соціально-екон. політики австро-угор. властей щодо Закарпаття.
На власні кошти 1881 опублікував “Русско-мадьярскій словарь” (бл. 30 тис. слів), а його “Мадьярско-русскій словарь” був опубл. посмертно 1922 в Ужгороді. Зробив вагомий внесок у підвищення культурно-освіт. рівня закарпатських українців. Три рукописні збірники пісень зберігаються у Львівській науковій бібліотеці імені В.Стефаника НАН України, а повністю їх опублікувала вчена Олена Рудловчак у “Науковому збірнику Музею української культури у Свиднику” (т. 11, Пряшів, 1983). В умовах денаціоналізаторської політики угорських властей, що особливо посилилася в кінці 19 ст., Митрак відзначав зростання національної самосвідомості українського народу і заявляв про генетичну спорідненість з ним закарпат. русинів. У ст. “Русскій народ” (1866) із симпатією писав про укр. козаків, високо оцінював Б.Хмельницького. 1931 в центрі м. Мукачеве йому було споруджено пам'ятник (скульп. О. Мондич), який восени 1938 прислужники угор. окупантів знесли. 1990 в с. Плоске на будинку, в якому він народився і жив, встановлено меморіальну дошку, а в Ужгороді, Мукачевому та Великому Березному його ім'ям названо вулиці.
Додаткова інформація:

Джерельні приписи:

Белень, Василь. Його грагоміди – це прозові твори про Верховину : [реліг. культ. діяч О. Митрака] / В. Белень // Міжгір'я онлайн. – 2016. – 18 сер. – С. 3.

Галас, Ярослав. "Русско-мадьярскій словарь" о. О. Митрака  : [про одноймен. слов. закарпат. письменника, етнографа] / Я. Галас // Дукля. – 1998. – № 1. – С. 41-43.

Данилюк, Дмитро. Етнографічні дослідження А. Дешка, Ю. Жатковича, О. Митрака / Д. Данилюк // Данилюк, Д. Історична наука на Закарпатті (кінець XVIII – перша половина  XX ст.). – Ужгород : Патент, 1999. – С. 192-203.

Козар, Іван. Свято у Плоскому : [про освячення бюстів поета О. Митрака та греко-католиц. священника М. Деметера Сваляв. р-н] / І. Козар // Благовісник. – 2009. – № 7 (лип.). –  С. 9 : фот.     

Митрак, Александер. На Верховині ; Добрі тому богатому : [поезії ; в т. ч. коротка біогр. довідка] / А. Митрак // Русински/руски писнї : вибрала Н. Дудаш. – Нови Сад : Руске слово, 1997. –  С. 30-31. : портр.        

Митрак Олександр Андрійович  : (16.10.1837-17.3.1913) ; [закарпат. письменник, журналіст, етнограф] // Діячі історії, науки і культури Закарпаття. – Ужгород : Патент, 1999. –  С. 119-120. : портр., фот.

Народний будитель  : [про О. Митрака - письм., ж-ста, етнографа] // Календар "Просвіти" на 1997 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 1997. – С. 168.

Олександр Андрійович Митрак : (псевдонім Материн, 1837-1913 рр.) Закарпатські будителі // Освіта Закарпаття. – Ужгород : Карпати, 2009. – С. 115. : портр.

Павленко, Г. В. Митрак Олександр Андрійович  : (16.10.1837-17.3.1913) ; [закарпат. письменник, журналіст, етнограф]/ Г. В. Павленко // Діячі історії, науки і культури Закарпаття. – Ужгород : Патент, 1999. – С. 119-120. : портр., фот.

Пагиря, Василь. Олександр Митрак : [закарпат. письменник, журналіст, етнограф] / В. Пагиря // Пагиря, Василь. Світочі Карпатського раю : іст. портр. греко-католиц. священиків Мукачів. єпархії / В. Пагиря. – Мукачево : Елара, 1996. –  С. 56-58 : портр.

Сочка-Боржавин, Василь. Александер Митрак  : [закарпат. письменник, журналіст, етнограф] / В. Сочка-Боржавин // Сочка-Боржавин, Василь. Будителі Подкарпатськых Русинов / В. Сочка-Боржавин : Ужгород, 1995. – С. 48-54 : портр.

Сюсько, Михайло. Олександр Андрійович Митрак  : 170-річчя від дня народж. письменника, журналіста, мовознавця-лексиколога, етнографа (1837-1913) / М. Сюсько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2007 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2006. – С. 399-402. – Бібліогр. наприкінці ст.

Федака, Дмитро. Письменник, журналіст, мовознавець-лексикограф, етнограф : до 175-річчя від дня народж. О. Митрака / Д. Федака // Просвіта. – 2012. – № 1(18) жовт. –  С. 6 : фот.

Федака, Дмитро. Письменник, журналіст, мовознавець-лексикограф, етнограф: До 80-річчя від дня смерті Олександра Митрака  / Д. Федака // Календар "Просвіти" на 1993 рік. – Ужгород : ВВК "Патент", 1993. – С. 65-68.

Цмур, Юрий. Село, в яке життєві дороги привели і Митрака, і Сільвая, цього року святкуватиме своє 460-річчя : [про с. Ворочово Перечин. р-ну] / Ю. Цмур // Новини Закарпаття. – 2012. – 31 берез. – С. 7.

Шипович, Юлія. Деннык Александера Митрака – иєреміда кунця 19 сторуча  / Ю. Шипович // Подкарпат. русин. – 2014. – децембер. – С. 7-8.

Інтернет ресурси:

Данилюк, Д. Д. Митрак Олександр Андрійович [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bit.ly/2QwseUZ – Назва з екрану.

Федака, Сергій.  Історія Закарпаття. Призабутий будитель – Олександр Митрак [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://goloskarpat.info/culture/59d9ebf8c9fa4/?utm_content=031 – Назва з екрану.

Олександр Митрак (1837 -1913)[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://svalyava-vlada.gov.ua/ukr/page.php?type=clause&id=92 – Назва з екрану.

 

 

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день