Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Августин Емілійович Штефан

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Штефан Августин Емілійович

1893- 1986 рр.

 
Біографія:
 
Штефан Августин – український педагог, освітянин, суспільно-політичний діяч, Голова Сойму Карпатської України.Народився  Августин Емілійович 11 січня 1893 року в с. Порошково Перечинського р-ну Закарпатської обл. у сім‘ї священника Омеляна Штефана. Здобував освіту в Берегівській гімназії, яку закінчив у 1910р., та в Ужгородській духовній семінарії, де навчався упродовж 1910-1914 рр. Після цього, до 1917 р. А. Штефан студіював на філософському факультеті Будапештського університету. По його закінченні він працював професором учительської семінарії в Ужгороді (1918-1919 рр.) та Ужгородської гімназії (1920-1922). Протягом 1922-1938 рр. Августин Штефан займав посаду директора державної торговельної академії в Ужгороді, а згодом у Мукачеві та Сваляві.До громадсько-політичної діяльності А. Штефан залучився в період розпаду Австро-Угорської імперії. У 1916 р. він очолив делегацію від Закарпаття під час переговорів у Відні з головою Української парламентської репрезентації  Є. Петрушевичем. У цей час він став одним із організаторів і активних учасників Всезакарпатського конгресу 21 січня 1919 р., на якому було прийнято рішення про возз‘єднання краю з Україною. Августин Штефан став одним із основоположників, засновників і редакторів газет „Русин” (1920-1921 рр.), „Учительський голос” (1929-1938 рр.), „Українське слово” (1932-1938 рр.). Упродовж міжвоєнного періоду А. Штефан був членом Руської Хліборобської (Земледільської) партії (1920-1924 рр.) та Аграрної партії (1929-1938 рр.). У 1934 р. він став одним із організаторів української Фракції цієї політичної організації. Крім того, у 1920-1938 рр. А. Штефан виконував обов‘язки постійного екзаменатора Крайової іспитової комісії для педагогів горожанських шкіл. Будучи активним просвітянином і членом Головної управи Педагогічного товариства (1926-1939 рр.) у співтоваристві видав „Граматику української мови” (1931 р.).Як член Аграрної партії, у 1938 р. Августин Штефан брав участь у обговоренні автономних проектів, був членом Першої Руської (Української) Центральної Народної Ради. У часи становлення Карпато-Української державності А. Штефан відзначався особливою активністю серед політичної верхівки краю. У січні 1939 р. він став членом виконавчого комітету партії Українське Національне Об‘єднання, а незабаром був делегованим від Української Національної Ради до „Чесько-Українського товариства” в Празі (січень-лютий 1939 р.). 12 лютого А. Штефана обрали послом Сойму Карпатської України, а в день його проведення – 15 березня 1939 р. – головою Сойму. Августин Штефан був призначений міністром культів, шкільництва і народної освіти Карпатської України.Після загарбання Закарпаття військовими Угорщини А. Штефан був змушений емігрувати через Румунію та Югославію до Братислави, а згодом до Праги. Він брав участь у переговорах екзильного уряду Карпатської України з Проводом Українських Націоналістів, очолюваним А. Мельником в Італії. Згідно із „Залучником до акту, списаного дня 21 липня 1939 р. в Венеції”, Августин Штефан увійшов до складу емігрантського уряду А. Волошина. Упродовж 1939-1940 р. працював директором Комерційної академії в Братиславі, а з 1940 р. до 1945 р. – в українській гімназії в Празі. З 1945 р., коли гімназію перенесли до Аутсбургу, і аж до 1949 р. А. Штефан продовжував свою професійну діяльність. Емігрувавши до Сполучених Штатів Америки, у 1949-1969 рр. він викладав українську мову в Українському католицькому інституті для дівчат у Стамфорді (штат Конектікут). Одночасно А. Штефан співпрацював з україномовними часописами „Карпатська зірка”(Нью-Йорк), „Карпатський голос”(Філадельфія), „Вільне слово” (Торонто) та ін.Августин Штефан – автор численних публікацій з історії Закарпаття міжвоєнного періоду. Найпопулярнішими серед них є „Карпатський Березень” (1950 р.), „Хуст 1919-1939” (1959 р.), „Українське військо з Закарпаття”(1959 р.), „Василь Гренджа-Донський”(1975 р.). „Августин Волошин – президент Карпатської України” (1977р.), „За правду і волю: Спомини і  дещо з історії Карпатської України ”(Кн.1 – 1973.; Кн. 2. – 1981 р.).Від 1969 р. жив у Філадельфії, де й помер у 1986 році, похований на українському цвинтарі св. Духа в Гемптонбургу, Нью-Йорк.
Додаткова інформація:

Джерельні приписи:

Августин Штефан : [громад. діяч] // Ільницький, В. І. Перші особи : історія Закарпаття у біографіях його керівників : [25 нарисів про лідерів краю] / В. І. Ільницький, С. Д. Федака. – Ужгород : TIMPANI, 2011. – С. 14-17.

Августин Штефан : [громад.-політ. діяч, вчений] // Пагиря, В. „Я світ узрів під Бескидом”/ В. Пагиря. – Ужгород : Карпати, 1993. – С. 213-218.

Августин Штефан : [громад.-політ. діяч, вчений] // Пагиря, В. Мукачево: історія міста над Латорицею / В. Пагиря, В.Ціцак. – Ужгород : Карпати, 1996. – С. 168.

Віднянський, С. В. Штефан Августин Омелянович : (01.01.1893 – 04.09.1986) : [педагог, публіцист, громад. і політ. діяч] / С. В. Віднянський // Енциклопедія історії України : у 10 т. Т. 10 : Т–Я. / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України ; ред. рада В. М. Литвин [та ін.] – К. : Наук. думка, 2013. – С. 662.

Залишив по собі безсмертну спадщину : до 125-річчя А. Штефана : [громад.-політ. діяч, вчений] // Календар Просвіти” на 2018 рік / Закарпат. крайове культ.-освітнє т-во "Просвіта"; уклад. : П. М. Федака, П. П. Федака. – Ужгород, 2018. – С. 23-30.

Карпатська Україна Августина Штефана : [біограф. відом.] // Трибуна. – 2006. – 5 верес. – С. 5.

Малюта, О. Штефан Августин Омелянович : [про педагога, філософа, громад.-політ. і держ. діяча Закарпаття] / О. Малюта // Малюта, О. Просвіти” і Українська Державність (друга половина XIX – перша половина XX ст.). –  К. : Просвіта, 2011. – С. 776-777.

Орос, І. Міністр шкільництва та освіти Карпатської України : [про громад.-політ. діяча і педагога Закарпаття XX ст. – А. Штефана] / І. Орос // Вісті Ужгородщини. – 2011. – 18 берез. – С. 8.

Пагиря, В. Августин Штефан : [громад. діяч] / В. Пагиря // Пагиря, В. Світочі Карпатського краю : іст. портр. греко-католиц. священиків Мукачів. Єпархії. – Мукачево : Елара, 1996. – С. 117-118.

Педагоги та освітньо-культурні діячі першої половини XX століття : [в т. ч. про А. І. Штефана] // Освіта Закарпаття. – Ужгород : Карпати, 2009. – С. 118-140.

Ревай, Ю. 100 років з дня народження А.Штефана / Ю. Ревай // Календар Просвіти” 1993 рік / упоряд. П. Федака. – Ужгород : Патент, 1993. – С. 24-27.

Сюсько, В. Августин Штефан – голова сойму Карпатської України / В. Сюсько // Срібна Земля. – 2015. – 3 груд. – С. 7.

Сюсько, В. Життєвий шлях Августина Штефана : [громад. діяча Закарпаття, голови Сойму Карпат. України] / В. Сюсько // Трибуна. –  2010. – 23 січ. –  С. 13.

Токар, М. Ю. 110-річчя з дня народження Августина Емілійовича Штефана : педагога, громад. та  культур. діяча (1893-1986) / М. Ю. Токар // Календар краєзнавчих пам‘ятних дат на 2003 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2002. – С. 31-34. – Бібліогр. наприкінці ст.

Учитель, редактор, міністр... : [про А. Штефана] // Мукачево і  мукачівці : наук.-попул. нариси і статті. – Ужгород : Ґражда, 1994. – С. 85-87.

Худанич, В. І. Штефан Августин Омелянович : [громад.-політ. діяч, вчений] / В. І. Худанич // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття / Закарпат. обл. осередок наук. т-ва ім. Т. Шевченка, Карпат. ун-т ім. А. Волошина ; редкол. В. В. Бедь [та ін.]. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 381-382.

Штефан Августин // Токар, М. Ю. Проукраїнські політичні партії Закарпаття в 1919-1939 роках / М. Ю. Токар ; наук. ред. М. Вегеш. – Ужгород, 2001. – С. 155-156.

Штефан Августин : (1893-1986) ; [громад.-політ. діяч, вчений] // Закарпаття в енциклопедії українознавства : енциклопедія в 11 т. Т. 11 / Наук. тов-во ім. Шевченка ; ред.-упоряд. та передм. В. Маркусь. – Ужгород : Ґражда, 2003. – С. 204.

Штефан Августин : громад.-політ. діяч, вчений (1893-1986) // Дочинець, М. Енциклопедія Мукачева в іменах / М. Дочинець, В. Пагиря .– Мукачево : Карпат. вежа, 2006. – С. 65-66.

Штефан Августин Емілійович : (1893-1986) : [педагог, громад. та культ.-освіт. діяч] // Павленко, Г. В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття : малий енциклопед. слов. : 270 біо-бібліографій / Г. В. Павленко. – Ужгород : Патент, 1999. – С. 189.

Штефан Августин Омельянович : (11.01.1893-04.09.1986) : [педагог, освітянин, сусп.-політ. діяч] // Федака, С. Д. Ужгород: роки і люди : хронолог. і біобібліогр. довід. : Закарпат. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України / С. Д. Федака. – Ужгород : Ліра, 2013. – 248 с.

Інтернет ресурси:

Штефан Августин Емілійович (1893-1986 рр.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/publication/shtefan-avgustin-emiliiovich

 

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день