Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Іван Пастелій

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Пастелій Іван

1741 - 1799 рр.

 
Біографія:

Народився 21 січня 1741р. у с. Мала Пастіль (нині с. Пастілки Перечинського р-ну Закарпатської обл.). Від назви села згодом прийняв псевдонім Пастелій, а за справжнє вважають – Іван Ковач. Теологічну освіту здобув у навчальних закладах Ужгорода, Будина, Егера, був священником у Хусті, Мукачеві, Гуменному, Керекні (Словачччина), працював професором етики в Мукачівській богословській школі. Для свого часу він був високоосвіченою людиною і свої знання, талант і здібності поклав на вівтар розвитку духовності рідного краю. З 1787 року по 1790 рік він був генеральним вікарієм Списького вікаріату з осідком в Кошицях, який входив до складу Мукачівської греко-католицької єпархії. Іван Пастелій – один з перших істориків церкви на Закарпатті. Своїми працями „Історія Мукачівської єпархії” та „Про походження русинів” Іван Пастелій заклав основи історичної концепції Закарпаття і започаткував вивчення історія церкви краю. Разом з рукописом Д. Бабілі „Історія Мукачівської єпархії” вони стали важливим джерелом для дослідників наступних поколінь : А. Кралицького, І. Дулішковича, Ю. Жатковича, А. Годинки, В. Гаджеги, І. Кондратовича. А поєднання з висвітленням таких проблем як соціально-економічне становище селянства, його антифеодальної боротьби та національно-визвольних рухів дозволило М. Лучкаю створити широко планову фундаментальну працю з історії Закарпаття, п‘ятим томом якої є дослідження І. Пастелія. В „Історії Мукачівської єпархії” І. Пастелія достовірно викладено релігійне життя в другій половині XVIII ст. Автор вивчає, зокрема, статус парафій грецького обряду на Спиші. Він доводить, що ці конфесії до укладення Ужгородської унії 1646 р. належали до Мукачівської єпархії і тільки після унії вони поступово потрапляють під юрисдикцію Егерського єпископату. Саме між ієрархами двох єпархій і розгорнулося змагання за вплив на них. Дослідник наводить численні факти переманювання  списькими латинниками на свій обряд цілих руських (українських) сіл грецького обряду. Пастелій досліджує хід розв‘язання конфліктної ситуації, що виникла у другій половині XVIII ст. між духовенством Мукачівського єпископату грецького (східного) обряду і Спиським  латинського обряду, через вплив на вірників. Пастелій постає перед нами як кваліфікований дослідник-історик. Він часто залишає читача наодинці із джерелом, заявляючи : „Моя благородність не дозволяє, щоб я в поганому смислі судив про той час”. Ці документи яскраво показують сутність релігійних відносин, завдяки чому читач відчуває дух епохи, своєрідність подій, рівень свідомості народу. Сам він виступав активним прихильником грецького обряду, всіма доступними йому засобами захищав інтереси його носіїв і всієї Мукачівської  єпархії. У рукописі „Про походження русинів” (1781) І. Пастелій виклав історичну концепцію про автохтонність закарпатських русинів і початкова належність їх до грецького (східного) обряду. У Закарпатському облдержархіві зберігаються також релігійні твори І. Пастелія – канонічна  дисертація про дисциплінарні питання монахів, а також роздуми над покращенням відносин між вірниками і священниками. Помітний слід залишив Іван Пастелій на літературній ниві. Увагу дослідників привернув вірш „Піснь Пастелія”, який пізніше видавали під назвою „Піснь пастиря душевного” та „Пастирю душевний”. Заголовки різні, але зміст один і той же – засудження порушень окремими священниками норм християнської моралі і заклик до покаяння. На літературну творчість поета звернув увагу І. Франко у статтях „Карпаторуське письменство XVII-XVIII вв.” і „Южно-русская литература”. Великий Каменяр назвав його „чоловіком вільнодумним” і відніс до тієї частини закарпатської інтелігенції, яка „не порвала зв‘язків з простим народом і його мовою і є „автор багатьох історичних записок і дуже популярної сатири на попа”. Помер Іван Пастелій у 1799 р. і похований в м. Ужгороді.

Додаткова інформація:

Джерельні приписи:                       

Іван Пастелій : [про церков. діяча, історика, поета] // Пагиря, В. Відлуння Карпат : сторінки історії / В. Пагиря. – Ужгород : Срібна Земля, 1994. – С. 5-6.

Іван Пастелій : (1741–1799) [єпископ] // Данилюк, Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах : (з давніх часів до початку XX ст.) / Д. Данилюк. – Ужгород : Патент, 1997. – С. 64-66 : іл.

Пастелій І. : (1741–1799) : [єпископ] // Закарпаття в енциклопедії українознавства  / Наук. тов-во ім. Шевченка ; ред.-упоряд. та передм. В. Маркуся. – Ужгород : Ґражда, 2003. – С. 204.

Видатні освітні постаті XVIII  – початку XIX століття : [в т. ч. І. Пастелій] // Освіта Закарпаття : монографія / В. В. Химинець, П. П. Стрічик [та ін.]. – Ужгород : Карпати, 2009. – С.104-105 : фот.

Данилюк, Д. Іван Пастелій : 265-річчя з дня народж. церковного діяча, історика (1741–1799) / Д. Данилюк // Календар краєзнавчих пам‘ятних дат  на 2006 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2005. – С. 70-77. – Бібліогр. наприкінці ст.   

Данилюк, Д. Д. А. Коцак (1737–1800), Д. Бабіля, І. Пастелій (1747–1799), І. Фогараші (1786–1834), В. Довгович (1783–1849) – подвижники відродженецького руху / Д. Д. Данилюк // Данилюк, Д. Історична думка на Закарпатті епохи національного відродження (кінець XVIII – середина XIX ст.) / Д. Данилюк. – Ужгород : Інформ.-вид. центр ЗІППО, 2009. – С. 30-48 : іл.

Данилюк, Д. Д. Пастелій Іван : [церк. діяч, історик, поет] / Д. Д. Данилюк // Енциклопедія історії України : у 10 т. Т. 8 : Па–Прик / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України ; ред. рада В. М. Литвин [та ін.] ; редкол. В. А. Смолій [та ін.]. – К. : Наук. думка, 2011. – С. 85. – Бібліогр. наприкінці ст.  

Данилюк, Д. Формування історичної концепції в умовах культурно-просвітницького руху в другій половині XVIII ст.: А. Бачинський, І. Пастелій, Д. Бабіля / Д. Данилюк // Данилюк, Д. Історична наука на Закарпатті (кінець XVIII – перша половина  XX ст.) / Д. Данилюк. – Ужгород : Патент, 1999. – С. 50-57 : фот.           

Пагиря, В. Іван Пастелій : [єпископ] / В. Пагиря // Пагиря, В. Світочі Карпатського краю : іст. портр. греко-католиц. священиків Мукачів. єпархії / В. Пагиря. – Мукачево : Елара, 1996. –  С. 15-16 : портр.

Яворенко, Ю. Вшанували Іоанна Пастелія : [наук. конф. „Іоанн Пастелій : теолог – просвітитель-священик” з с. Пастілки в Перечин. р-ні] / Ю. Яворенко // Лемки Карпат. – 2012. –  № 2 (14). – С. 3.

Інтернет ресурси:

Пастелій Іван [Електронний ресурс] : матеріал з Вікіпедії. – Режим доступу : https://bit.ly/2ROuFzZ. – Назва з екрану.

Пастелій Іван [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://bit.ly/2SIlP76.  – Назва з екрану.

Пастелій Іван [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://bit.ly/2QKucS5. – Назва з екрану.

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день