Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Іван Антонович Сільвай

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Сільвай Іван Антонович

1838 – 1904 рр.

 
Біографія:
Сільвай Іван Антонович – греко-католицький священик, письменник русофільського напряму на Закарпатті. Народився 15 березня 1838 р. в селі Сусково на Свалявщині в родині священика Антонія Сільвая та Катерини Легези. Початкову освіту І. Сільвай здобув удома під керівництвом батька, котрий прагнув долучити сина до церковного життя та церковних обрядів. Сільвай-батько також навчав сина гри на  скрипці та флейті, відтак відвів його до відомого у той час музиканта Костянтина Матезонського, російського емігранта, організатора та керівника єдиного поліфонічного хору ("Гармонія", 1837) у тодішній Австро-Угорщині. Навчаючись в Ужгородській гімназії та Сатмарській семінарії, а потім у Будапештському університеті, Сільвай здобув досить високу теологічну освіту для свого часу. Був сільським священником у Сускові, Дусині, Тур‘ї Реметі та Новому Давидкові.
У Будапешті Сільвай відвідував одночасно два літературні гуртки: "Мадярську школу" і "Слов'янську школу". Спочатку навіть більше захоплювався угорською поезією (Ш.Петефі, Я.Арань), а потім – російською (М.Гоголь, О.Пушкін, М.Лєрмонтов та ін.). Значний вплив на формування русофільської позиції Сільвая мав його земляк, викладач російської словесності Іван Раковський.
Найактивніша літературна діяльність його припадає на роки боротьби з єпископом Паньковичем. Саме в цей час пише гострі сатиричні твори – оповідання „Крейцаровая комедія”, „Люди в железніх шляпах”, „Шестак”, що друкувалися в газеті „Свѣт”. У петербурзькому „Славянском сборнике” (1875 р.) були вміщені статті „Положение угорських руських под. управленим Стефана Панковича, епископа Мукачевского” та „О современном положении руссих в Угрии”, підписані псевдонімом Уріїл Метеор і криптонімом латинськими літерами НН. За ці статті письменник зазнав переслідувань збоку єпископа і його прибічників.
В історію літератури Закарпаття XIX століття письменник-будитель, відомий під псевдонімом Уріїл Метеор ("Уріїл" – "господнє полум'я"), увійшов як борець проти мадяризації та асиміляції закарпатоукраїнців.
Поезія Івана  Антоновича вийшла окремою книжкою під назвою „Пісенник” у 1903 році. Тут вміщені й зібрані та оброблені поетом церковні пісні різних відомих і невідомих авторів. А проза окремими книжками друкувалася тільки після його смерті. Найповнішу збірку – „Избранные произведения” І. Сільвая випустило у 1957 році словацьке видавництво художньої літератури. У 1984 р. до збірника творів письменників дорадянського Закарпаття "На Верховині" (упоряд. О.В.Мишанич) було включено і твори І.Сільвая.
Мова творів І.А.Сільвая при всіх її недоліках є найбільш наближеною до російської літературної мови, що давало йому можливість друкуватися навіть у Росії ("Славянский сборник", т. I, 1875), і воднораз ця мова була цілком незрозумілою простому закарпатському селянину, до якого звертався письменник. Сільвай друкувався в "Церковній газеті", "Свѣті", "Новом свѣті", "Сові", "Карпаті", "Мѣсяцословах", галицьких "Слові" та "Новому Проломі".
Помер Іван Антонович Сільвай 13 лютого 1904 року в селі Нове Давидково Мукачівського р-ну, де і похований.
Додаткова інформація:

Джерельні приписи:

Сільвай, І. А. Два плуги. Дволикість кажана. Осел – як лев. Дика коза і виноград. Ворон і лисиця. Збори мишей. Лев і лисиця. Дуб і верба. Сім прутів. Старенький дід і його внук : [байки ; в т. ч. коротка біогр.] / І. А. Сільвай // Сонячний годинник : творчість молодих. – Ужгород : Карпати, 1976. – С. 116-120.
 
***
Іван Антонович Сільвай : [письменник та поет] // Пагиря, В. „Я світ узрів під Бескидом” / В. Пагиря. – Ужгород : Карпати, 1993. – С. 61-64.
Іван Антонович Сільвай (Уріїл Метеор) : (1838–1904) : [письменник] // Данилюк, Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах : (з давніх часів до початку XX ст.) / Д. Данилюк. – Ужгород : Патент, 1997. – С. 203-211.
Просвітитель Іван Сільвай : [письменник та поет] // Мукачево і мукачівці : наук.-попул. нариси і статті. – Ужгород : Ґражда, 1994. – С. 77-78.
Сільвай Іван Антонович : (1838–1904) : [письменник та поет] // Визначні діячі Свалявщини. –Свалява, 2015. – С. 20-25 : портр. – Бібліогр. в кінці ст.
Сільвай Іван Антонович : (15.03.1838–13.02.1904) : [письменник, будитель] // Федака, С. Ужгород: роки і люди / С. Федака. – Ужгород : Ліра, 2013. – С. 193-194.
Сільвай Іван Антонович : (15.3.1838–13.2.1904) ; [закарпат. письменник і поет] // Павленко, Г. В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття : малий енциклопед. слов. : 270 біобібліогр. / Г. В. Павленко ; Закарпат. обл. т-во охорони пам’яток історії та культури, Ужгород. спілка чес. культури ім. Я. А. Коменського. – Ужгород : Патент, 1999. – С. 158 : портр.Сільвай Іван : (1838-1904) : [письменник та поет] // Закарпаття в енциклопедії українознавства / Наук. т-во ім. Шевченка ; ред.-упоряд.  та передм. В. Маркуся. – Ужгород : Ґражда, 2003. – С. 160.
Будителі : [А. Шлепецький, А. Бачинський, В. Довгович, І. Сільвай, М. Шашкевич, І. Вагілевич] // Сенько, І. М. Від часів Лаборця до сьогодення : літ.-краєзнав. студії про будителів, просвітян, будівничих Закарпаття / І. Сенько. – Ужгород : Карпати, 2012. – С. 101-109 : фот.
Гомоннай, В. Сільвай Іван Антонович (1838-1904) / В. Гомоннай // Гомоннай, В. Культурно-освітні діячі Закарпаття : навч. посіб. / В. Гомоннай. – Ужгород : Госпрозрахунк. ред.-вид. від. Закарпат. компресінформу, 1996. – С. 5-6.                      
Закарпатські будителі : [в т. ч. Сільвай І. А.] // Освіта Закарпаття : монографія / В. В. Химинець, П. П. Стрічик [та ін.]. – Ужгород : Карпати, 2009. – С. 116-117 : портр.
Падяк, В. Іван Антонович Сільвай (Уріїл Метеор) : 100 річчя від дня смерті письменника, громад. діяча / В. Падяк // Календар краєзнавчих пам‘ятних дат на 2004 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2003. – С. 64-67. – Бібліогр. наприкінці ст.
Пагиря, В. Іван Сільвай : [закарпат. письменник і поет] / В. Пагиря // Пагиря, В. Світочі Карпатського раю : іст. портр. греко-катол. священиків Мукачів. єпархії / В. Пагиря. – Мукачево : Елара, 1996. – С. 53-55 : портр.
Русин, В. Деякі штрихи до рукопису Івана Сільвая „Наши сокровища” / В. Русин // Науковий збірник Закарпатського краєзнавчого музею. –  Вип. 7. – Ужгород : Патент, 2005. –  С. 47-53.
Шлепецький, А. Іван Антонович Сільвай (Уріїл Метеор) : (15 берез. 1838–13 лют.  1904) / А. С. Шлепецький // Закарпатські будителі та наша сучасність. – Пряшів : КСУТ, 1957. – С. 57-59.
Петерварі, Н. Роботи Івана та Сіона Сільваїв у Закарпатському музеї народної архітектури та побуту : [про вист. „Художній доробок із колекцій Івана Антоновича та Сіона Івановича Сільваїв”] / Н. Петерварі // Новини Закарпаття. – 2018. – 21 лип. – С. 16 : фот. кольор.
Сканенс запрошує на виставку колекцій Сільваїв із фондів музею : [про вист. „Художній доробок із колекцій Івана Антоновича та Сіона Івановича Сільваїв” в Закарпат. музеї нар. архітектури та побуту] // Ужгород. – 2018. – 21 лип. – С. 10 : фот.
 

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день