Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Йосип Михайлович Тереля

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Тереля Йосип Михайлович

1943 – 2009 рр.

 
Біографія:
Тереля Йосип Михайлович – громадський діяч, учасник українського католицького правозахисного руху, дисидент, письменник, публіцист, художник, містик і візіонер. Народився в с. Келечин (нині село Міжгірського р-ну Закарпатської обл.). Навчався в місцевій школі. Після її закінчення (1959) вступив до училища, де опанував професію столяра. 1962 уперше заарештований органами МВС УРСР за "незаконне придбання, зберігання, носіння, виготовлення і збут вогнепальної і холодної зброї". Після втечі з в’язниці (1963) повторно засуджений до 5-ти років таборів суворого режиму. 23 роки свого життя Тереля провів у радянських місцях позбавлення волі, психіатричних лікарнях, на засланні. 1966 засуджений до 7-ми років таборів суворого режиму; 1967 за "тенденційне висвітлення історії України і наклепницькі вигадки про політику уряду й партії" ув’язнений до 8-ми років таборів суворого режиму; 1968 за "українську націоналістичну пропаганду" засуджений до 8-ми років таборів. Відбував покарання в Дубровлагу (Мордовія). У вересні-жовтні 1969 переведений у Владимирську в’язницю. 1972-76 перебував на лікуванні в Сичовській спец. психіатричній лікарні Смоленської обл., згодом – у лікарнях для психічно хворих у містах Челябінськ (нині місто в РФ) та Вінниця.
Наприкінці грудня 1976 надіслав відкритий лист голові КДБ при РМ СРСР Ю. Андропову, в якому описав знущання, яких зазнавав у таборах, відмовився від радянського громадянства. У Президію ВР УРСР направив листа із протестом проти арешту М. Руденка. Антирадянська діяльність Терелі викликала нову хвилю репресій: 1977-82 перебував на примусовому лікуванні в Берегівській і Дніпропетровській лікарнях для психічно хворих. На захист Терелі виступили російські правозахисники – А. Сахаров, С. Каллістратова, Н. Мейман, П. Григоренко.
Після звільнення Тереля заснував та очолив "Ініціативну групу захисту прав віруючих і Церкви на Україні" (1982). Група звернулася до органів партійно-державної влади УРСР із закликом відкрити раніше закриті церкви й монастирі Української греко-католицької церкви, відновити діяльність семінарій у Львові й Ужгороді, дозволити навчання україським студентам-теологам у Римі (Італія) та інших європейських містах.
24 грудня 1982 Тереля вкотре заарештований та засуджений до 1 року таборів суворого режиму. Із 1 березня 1984, зважаючи на важкий стан здоров’я, передав головування "Ініціативною групою..." В. Кобрину, проте не зумів уникнути нових арештів. 20 серпня 1985 Ужгородський обласний суд засудив Терелю до 7-ми років позбавлення волі в таборах суворого режиму і 5-ти років заслання. Йому інкримінували редагування 8-ми чисел "Хроніки Української католицької церкви", поширення "антирадянської" літератури тощо. 22 лютого 1987 достроково звільнений.
Завдяки зусиллям світової громадськості (зокрема після офіційної зустрічі М. Горбачова і Р.Рейгана 1987) Терелі дозволили емігрувати до Канади. Із 1988 із сім’єю (дружина Олена і троє дітей) проживав у Торонто (Канада). На еміграції багато малював, редагував часопис "Хрест", писав філософсько-богословські твори, виступав із промовами на мітингах і конференціях, подорожував – побував у США, Ірландії, Великій Британії, Росії, Індонезії, Мексиці, на Кубі, Філіппінах. Папа Римський Іоанн Павло II провів з українським дисидентом 36 аудієнцій.
Помер у м. Торонто. Згідно із заповітом похований у с. Нижнє Болотне Іршавського району Закарпатської області.
 
Адреса матеріалу: 
Субботін, В. В. Тереля Йосип Михайлович [Електронний ресурс] / В. В. Субботін // Енциклопедія історії України. Т. 10 : Т–Я.  –  К. : Наук. думка, 2013. – С. 56-57. – Режим доступу : https://bit.ly/2JzkrmB. – Назва з екрана.
Додаткова інформація:
Джерельні приписи:
 
Тереля, Й. 2001 : кн. ілюстр. мал. автора, викон.в неволі / Й. Тереля. – Ужгород-Торонто, 1991. – 201 с.
Тереля, Й. Тіло і Кров Ч. 1 / Й. Тереля. – Торонто ; Пряшів, 2000. – 162 с. : іл.
Тереля, Йосип. Нарис історії російського католицизму східного обряду / Й. Тереля ; передм. Р. Даниляк. – Торонто ; Пряшів, 2001. – 82 с. : іл. 
Тереля, Йосип. "Мені все важче приїхати в Україну" : [інтерв’ю з художником / вів В. Жугай] / Й. Тереля // Жугай, В. Постаті / В. Жугай. – Ужгород : Мист. Лінія, 2001. – С. 56-65 : фот
 
***
Гаврош, О. Повернення Йосипа Терелі. Найвідомішого закарпатського політв`язня перепоховали на Срібній Землі / О. Гаврош // Старий Замок. Паланок. – 2009. – 16-22 лип. – С. 3.
Журналістську премію імені Йосипа Терелі заснувала на Закарпатті греко-католицька церква // Трибуна. – 2009. – 7 листоп. – С. 2.
Йосип Тереля : поет, прозаїк // Хланта І. Літературне Закарпаття у ХХ столітті / І. Хланта. – Ужгород : Вид-во "Закарпаття", 1995. – С. 686-687 : портр.
Костюк, І. Громадсько-політичний, культурний і церковний діяч : до 60-річчя Йосипа Терелі / І. Костюк // Календар "Просвіти" на 2003 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіта", 2003. – С. 201-203.
"Криваві тіні Кремлю" : літ. творчість репресованих закарпатців : [в т. ч. про творчість Й. Терелі] / упоряд., підгот. текстів : О. Д. Довганич, Д. М. Федака ; редкол. : М. А. Попович [та ін.]. – Ужгород : Закарпаття, 2006. – 664 с. : портр.
Лазоришин, І. Йосип Михайлович Тереля : 60-річчя з дня народж. поета, прозаїка (1943) ; [укр. художник] / І. Лазоришин // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2003 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2002. – С. 162-164.
Матейко, В. І. Йосип Тереля. "Ходячий апостол", котрого позбавили Батьківщини : [про греко-катол. священника-дисидента] / В. І. Матейко // Благовісник. – 2013. – № 12 (груд.). – С. 19-20. ; Фест. – 2013. – 8-14 листоп. – С. 11.
Пагиря, В. В. Свідок правди і любові : [світлої пам’яті Й. Терелі] / В. В. Пагиря. – Мукачево : Карпат. вежа, 2009. – 28 с. : іл. 
Степаненко, М. І. Терелі Йосипа імені журналістська премія : Тереля Йосип Михайлович (1943) – укр. містик, мученик, сучас. пророк та ясновидець, письменник, греко-католицький дисидент / М. І. Степаненко // Степаненко М. І. Літературні, літературно-мистецькі премії в Україні / М. І. Степаненко. – Полтава : Видавець Шевченко Р. В., 2014. – С. 369.
Субботін, В. В. Тереля Йосип Михайлович : (1943–2009) : [громад. діяч, художник, письменник] / В. В. Субботін // Енциклопедія історії України. Т. 10 : Т–Я. – К. : Наук. думка, 2013. – С. 56-57. – Бібліогр. наприкінці ст.
Тереля Йосип Михайлович : знаний борець з радян. тоталітар. системою, укр. художник // Верховина. Волівщина–Міжгірщина. – Ужгород : TIMPANI, 2017. – С. 383-384 : портр., фот.
Тереля, В. Йосип Тереля : з кн. 6 "Йосип Тереля – провідник релігійного дисиденства на Закарпатті" / В. Тереля // З вершин і низин : вісн. ХVII конкурсу ім. Мирона Утриска 2013 р. – Л. : Камула, 2014. – [Вип. 10]. Т. 1. – С. 143-146.
Хланта, І. В. Тереля Йосип Михайлович : [укр. художник] / І. В. Хланта // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 321-322 : портр.
 
Інтернет ресурси:
 
Тереля Йосип [Електронний ресурс] : матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. – Режим доступу : https://bit.ly/2VOe69g. – Назва з екрана.
Йосип Тереля [Електронний ресурс] / Тиса-1. – Режим доступу : https://bit.ly/2ECbHYP. – Назва з екрана.
Орел,Світлана. Йосип Тереля 23 роки був в’язнем [Електронний ресурс] / С. Орел. – Режим доступу : https://bit.ly/2ECNfXc. – Назва з екрана.
 
Підготувала: бібліограф М. Бадида

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день