Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Йосип Олексійович Баглай

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Баглай Йосип Олексійович

1932 - 2005 рр.

 
Біографія:
Народився Йосип Баглай 21 червня 1932 р. в містечку Комарне на Львівщині у родині Юлії та Олекси Баглаїв. Учився у місцевій середній школі, з якої, через відмову вступити в комсомол, був виключений і закінчував свої студії у Грімнівській середній школі недалеко від Комарна.
У 1951 р. поступив на відділення класичної філології Львівського державного університету імені Івана Франка, закінчивши яке, з 1957 р. почав свою науково-педагогічну діяльність на кафедрі класичних мов Ужгородського державного університету, де в ті часи працювали такі знані педагоги і вчені, як Андрій Ігнат, Юрій Сак, Степан Войтович, Ольга Яцина, Михайло Орос.
Через деякий час успішно захистив у Львівському університеті кандидатську дисертацію з античної літератури на тему „Засоби комізму в комедіях Арістофана”, здобув учену ступінь кандидата філолоґічних наук, а у 1965 р. став доцентом Ужгородського університету. Він вів курси латинської і польської мов, античної літератури, літератури середніх віків і доби Відродження, історії англійської літературної критики, українсько-англійських літературних взаємин, основ римського цивільного права та інші, передаючи знання і любов до літературних надбань світу, мови і культурних скарбів України тисячам випускників університету.
Йосип Баглай є автором восьми книг і брошур на культурно-мистецьку і суспільно-політичну тематику („Людські долі і людські покликання”, „Із театром – сорок років”, „За українську національну ідею”, „У вирі українського національного пробудження”, „Українська пісня над Карпатами” та ін.) та близько півтисячі наукових і науково-популярних статей з проблем літературознавства, мовознавства, театрознавства, культурного, громадського і політичного життя Закарпаття й України в цілому. До його заслуг належить і участь у підготовці кафедрою класичної філології Ужгородського національного університету унікальної кількатомної „Історії карпатських русинів” Михайла Лучкая. Завдяки чисельним статтям з історії театру на Закарпатті, рецензіям на різні вистави, нарисам про акторів, режисерів, художників, диригентів і композиторів Й. Баглай зробив визначний внесок у мистецьке життя краю і став творцем його театрального літопису. За цю ділянку роботи був удостоєний Всеукраїн-ської премії Спілки театральних діячів, а пізніше – обласної премії імені братів Юрія-Авґустина і Євгена Шерегіїв.
З кінця 80-х років ХХ ст. і до останніх днів свого життя Й. Баглай належав до провідних борців за українську мову, національну ідею, незалежність України. Був у числі засновників і провідників обласних організацій Товариства української мови імені Т.Шевченка, Народного Руху України, Української Народної Ради Закарпаття, Українського Державницького об’єднання демократичних організацій Закарпаття, відіграв помітну роль у відродженні і багато-гранній діяльності крайового товариства „Просвіта”, заступником голови якого був майже 15 років. Покійний був ініціатором і орга-нізатором відзначення ювілеїв Тараса Шевченка, першого українського професійного театру на Закарпатті – Руського театру товариства „Просвіта”, визначного актора і режисера Миколи Садовського, художника Миколи Кричевського, хорових диригентів Івана Трухлого і Миколи Рощахівського, музикантів, композиторів, акторів і пластових діячів Юрія-Авґустина і Євгена Шерегіїв, просвітян Федора Саса, Ганни Божук, Петра Пойди, Омеляна Росула та інших.
Вписуються в українську історію Закарпаття і яскраві патріотичні виступи Й. Баглая на багаточисельних мітингах і зібраннях з нагоди національних і державних свят, річниць Карпатської України, пам’яті героїв Крут та декламування ним поезій Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Володимира Сосюри, Василя Симоненка, Василя Стуса, Дмитра Павличка, Івана Ірлявського, Василя Ґренджі-Донського, Петра Скунця та інших. За багаторічну плідну просвітянську працю на українській ниві Закарпаття Йосип Баглай у 2002 р. став лауреатом обласної просвітянської премії імені Президента Карпатської України о. Авґустина Волошина, а у травні 2005 р. обраний Почесним членом крайового товариства „Просвіта”.
У ніч з 30 на 31 грудня 2005 р. перестало битися серце полум’яного українського патріота, громадського, культурного, політичного діяча і вченого Йосипа Баглая.
 
Додаткова інформація:
Джерельні приписи:
Баглай, Й. О. За українську національну ідею : (вибрані статті) / Й. О. Баглай ; вступ. ст. Л. Белей ; упоряд. Б. Баглай. – Ужгород : МПП "Ґражда", 1998. – 140 с. : портр.
Баглай, Й. Із театром – сорок років : (ст., рец., нариси) / Й. Баглай ; ред. Г. М. Курій ; М-во освіти України, Ужгород. держ. ін-т інф-ки, економіки і права. – Ужгород : Колір прінт, 1997. - 146 с. 
Баглай, Й. О. "Мрія з далекої юності.." : (до 80-річчя Г. В. Божук) / Й. О. Баглай ; Закарпат. крайове культ.-освітнє т-во "Просвіта". – Ужгород, 1999. – 24 с. : портр., фот. 
Баглай, Й. О. Людські долі і людські покликання / Й. О. Баглай ; вступ. ст. В. І. Руснак ; упоряд. Б. Баглай ; Закарпат. крайов. культ.-освіт. т-во "Просвіта". – Ужгород : Колір прінт, 1997. – 96 с. : портр. 
Баглай, Й. О. Перший художник-декоратор "Руського театру товариства "Просвіта" в Ужгороді" : (До 100-річчя від дня народження художника Миколи Кричевського) / Й. О. Баглай. – Ужгород : ТОВ "Колір прінт", 1998. – 16 с. : портр., іл. 
Баглай, Й. О. У вирі українського національного пробудження : (до 115-ої річниці від дня народж. видатного актора, диригента і педагога в Карпат. краї І. Трухлого) / Й. О. Баглай ; післямова С. Пойда ; Закарпат. крайов. культ.-освіт. т-во "Просвіта". – Ужгород : Ґражда, 1999. – 24 с. : портр., фот. 
Баглай, Й. О. Українська пісня над Карпатами : (до 80-річчя заснування Закарпат. крайов. т-ва "Просвіта") / Й. О. Баглай ; Закарпат. крайов. культ.-освіт. т-во "Просвіта". – Ужгород : Два кольори, 2000. – 44 с. : портр., фот.
Лучкай, Михайло. Історія карпатських русинів церковна і світська (давня і нова аж по наш час) написана на матеріалі достовірних авторів, королівських грамот та архівних документів Мукачівської єпархії Михайлом Лучкаєм, придворним настоятелем храму п.д.м. в італійському м. Лукка, ужгородським священиком, перед тим єпархіальним секретарем : [у 6 т.]. Т. 4 / М. М. Лучкай ; Ужгород. нац. ун-т ; редкол. : Й. О. Баглай, М. М. Вегеш [та ін.] ; дешифрування рукопису Ю. М. Сак ; пер. з латин. : Ю. М. Сак, Й. О. Баглай. – Ужгород : Закарпаття, 2003. – 328 с. : іл. – Покажч.: с. 298-318. – (Письменство Закарпаття)
 
***
Баглай, Йосип. Театрознавство і театральна критика : (до 70-річчя від дня народж.) : бібліограф. покажч. / Й. Баглай ; уклад. та авт. передм. Б. Баглай ; Закарпат. крайове культ.-освітнє т-во "Просвіта". – Ужгород : Ґражда, 2002. – 32  с.
"Моя дорога завжди була українською" : (відзначення в Нар. Домі край. т-ва "Просвіта" 70-річчя Й. Баглая) / Закарпат. крайове культ.-освітнє т-во "Просвіта" ; упоряд. П. Федака ; ред. С. Пойда. – Ужгород : Колір прінт, 2002. – 39 с. : фот. 
В українській вишиванці – від семи до сімдесяти : Й. Баглаю  70!. – Ужгород : Народний Дім "Просвіти", 2001. – 24 с. : фот.
Вечір пам’яті Йосипа Баглая : [21.06.2012 р. Ужгород, Народний Дім "Просвіта"] // Календар "Просвіти" на 2013 рік / Закарпат. крайове культ.-освіт. т-во "Просвіта"; уклад.: П. М. Федака, П. П. Федака. – Ужгород, 2013. – С. 81.
Кальницький, Павло. Учений, педагог, патріот, просвітянин : до 80-річчя народження Йосипа Баглая / П. Кальницький // Календар "Просвіти" на 2012 рік / Закарпат. крайове культ.-освітнє т-во "Просвіта" ; уклад. : П. М. Федака, П. П. Федака. – Ужгород, 2012. – С. 79-80.
Пам’ять про Йосипа Баглая непроминуща : [до 85-річчя від дня народж. укр. патріота, вченого, педагога, просвітянина, громад.-політ. і культур. діяча] // Календар "Просвіти" на 2017 рік / Закарпат. крайове культ.-освітнє т-во "Просвіта"; уклад. П. М. Федака ; П. П. Федака. – Ужгород, 2017. – С. 90-91 : фот.
Руснак, Василь. Орачі культурної ниви : [про автора одноймен. кн. Й. Баглая] / В. Руснак // Людські долі і людські покликання. – Ужгород : Колір прінт, 1997. – С. 5-6 : портр.
Токар, Маріан. Й. Олексійович Баглай : 75-річчя від дня народж. театрознавця (1932-2006) / М. Токар // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2007 рік : рек. бібліогр. посіб. / Закарпат. обл. універс. наук. б-ка. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2006. – С. 284-287. – Бібліогр. наприкінці ст.
Федака, Павло. Й. Баглай (1932-2005) / П. Федака // Федака, П. Закарпатська "Просвіта" у постатях її діячів (1920-2020). – Ужгород : TIMPANI, 2020. – С. 197-198 : фот.
Федака, Павло. Учений, педагог, просвітянин, патріот : до 80-річчя народж. Й. Баглая / П. Федака // Трибуна. – 2012. – 22 черв. – С. 4, 5.
Швед, Емілія. Його дорога завжди була українською : до 80-річчя Й. Баглая : [наук., громад. діяч, колиш. доц. каф. класич. та рум. філол.] / Е. Швед // Погляд. – 2012. – 27 листоп. – С. 3 : фот.
 
Інтернет ресурси: 
Вегеш М. М. Баглай Йосип Олексійович [Електронний ресурс] / М. М. Вегеш, М. Ю. Токар. – Режим доступу : https://bit.ly/30DI6fy. – Назва з екрана.
Ребрик, Іван. Йосип Баглай: На сторожі українського слова [Електронний ресурс] / Закарпаття онлайн. Блоги. – Режим доступу : https://bit.ly/3G0mhqw. – Назва з екрана.
 
Підготувала бібліограф Маргарита Бадида.

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день