Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Василь Олексійович Піпаш-Косівський

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Піпаш-Косівський Василь Олексійович

1922 - 2018 рр.

 
Біографія:
Народився 17 грудня 1922 року у гуцульському селі Косівська Поляна на Рахівщині, дитинство та юність минали проходили на фоні чарівної гірської природи серед гордих, працьовитих і вільнолюбних гуцулів. Це вони прищепили йому велику любов до рідної землі, свого народу, його мови й культури. Початкову освіту здобув у рідному селі, горожанську школу закінчив у Великому Бичкові, а гімназію о. Василіян – в Ужгороді.  Пластун. Ще в юнацькі роки  почав захоплюватися збиранням фольклорних та етнографічних матеріалів, записував народні пісні, перекази тощо. Під впливом то веселої й жартівливої, як і сам народ, то сумної й бунтівливої гуцульської пісні-коломийки юнак і сам почав писати вірші та оповідання. З 1936 року свої вірші, оповідання й перекази та фольклорно-етнографічні матеріали друкує в часописі О. Маркуша «Наш рідний край», а в роки окупації – в «Літературній неділі», «Руській молодежи» та «Благовіснику». У 1941 році в Тячеві надрукував «Збірничок гуцульських коломийок», а в 1942 році – збірочку оповідань для молоді «Дві зірки…». Як відомо, в роки окупації українська мова в Закарпатті була заборонена, мадяри насаджували своєрідний суржик – «угро-руський язик». Учасник тих подій Василь Марко (В. Маркусь) у своїх «Споминах»  стверджує, що «поява збірки оповідань В. Піпаша «Дві зірки…» стала подією в Закарпатті, бо то була ще «одна проба публічного вияву української літератури в Закарпатті в 1940-х рр.» й вона «якось піднесла українську інтелігенцію, а зокрема молодь, й сповнила її новими надіями», вірою в невмирущість українського слова. Як фольклорист В. Піпаш-Косівський невтомно збирає й систематизує народно-пісенний матеріал. У 1962-1964 роках у видавництві «Карпати» в Ужгороді під назвою «Трембіта» він опублікував збірку коломийок, записаних у різних селах дорогої його серцю Рахівщини.  Написані і літературно записані Піпашем-Косівським коломийки уміщені також у книжці «Коломийки» (Київ, 1969) та в збірниках «Пісні Карпат» (1972), «Співанки – хронічки» (1972), «Від пиття – нема життя» (1987), народні пісні – у збірнику «Наймитські та заробітчанські пісні» (1975), легенди – в книжках «Легенди Карпат» і «Ходили опришки», а народні жарти - у книжках «Сміховинки» та «Добридень, сусіде». В його особі гуцульська пісня – коломийка має видатного збирача і популяризатора. Перша збірка власних віршів  з’явилася лише у 1973 році, коли видавництво «Карпати» випустило в Ужгороді невеличку книжечку Піпаша-Косівського під назвою «Сінокіс», а у 1998-му - "Заспів з полонин". Не претендуючи на винятковість,  поет-коломийкар  у своїх віршах розповідає читачам про життя і красу Рахівщини, про прожите й пережите.Василь Піпаш-Косівський мав високе покликання  сіяти на Закарпатській Гуцульщині зерна любові до усього українського й услід на нашим Пророком своє слово поставив в обороні рідної мови. Сподвижницька праця ця не всім до снаги і не завжди лаврами устелена. Його внутрішня, а не показова українськість була настільки органічно  вмотивована, така послідовна й невідступна, що вже стала добрим брендом і сприймається як домінанта й константа при персоніфікації цього літератора. Як голова  Рахівського  районного об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка, багатолітній очільник міського осередку Народного Руху не втомлювався мобілізувати краян на захист маминої співанки і прабатьківської віри. Власне етнологія, коломийкарство, суспільно-політична діяльність на зорі відновлення української державності поставили Василя Піпаша-Косівського у першу шеренгу закарпатських  просвітників.
27 вересня 2018 року на 96-му році життя Василь Олескійович Піпаш-Косівський відійшов у вічність.

Джерело

Додаткова інформація:
Джерельні приписи:
Піпаш-Косівський, Василь. Життя прожити – не поле перейти, або Розповідь автора про минуле й сьогодення / В. Піпаш-Косівський ; УжНУ. – Ужгород : Вид-во УжНУ "Говерла", 2007. – 206 с. : кольор. іл.
Піпаш-Косівський, В. О. Сінокіс : вірші та коломийки / В. О. Піпаш-Косівський. – Ужгород : Карпати, 1973. – 32 с.
Піпаш-Косівський, В. Від матері я пісню перейняв ; Верби дитинства ; Весняний спогад ; Україні : [вірші ; в т. ч. коротка біогр.] / В. Піпаш-Косівський // Гуцуліє, рідна земле. – Ужгород, 1993. – С. 90-95 : портр.
Піпаш-Косівський, В. Ковалі ; Сінокіс : [вірші ; в т. ч. коротка біогр.] / В. Піпаш-Косівський // Жупанин, С. Верховиночка / С. Жупанин. – К : Рута, 2003. – Кн. 1. – С. 74-75 : портр.
Піпаш-Косівський, В. Як Піпаш став Косівським : [автобіографія] / В. Піпаш-Косівський // Фест. – 2008. – 3-9 лип. – С. 14.
Піпаш-Косівський, В. Чи буде в Ясіня вулиця Степана Клочурака, який стояв у підвалин Карпатської України? / В. Піпаш-Косівський // Фест. – 2008. – 13-19 берез. – С. 14.
Піпаш-Косівський, В. Не брінза і не бринза, а бриндзя правильно називається продукт з овечого сиру / В. Піпаш-Косівський // Новини Закарпаття. – 2008. – 19 лип. – С. 21.
***
Василь Піпаш-Косівський : [поет, публіцист, фольклорист] // Волощук, М. Рахівщини славні імена / О. Масляник. – Л. : Тиса, 2016. – С. 87 : портр.
Василь Піпаш-Косівський : поет, фольклорист // Хланта, І. Літературне Закарпаття у ХХ столітті / І. Хланта. – Ужгород : Вид-во "Закарпаття", 1995. – С. 561-562 : портр.
Леле, А. Оберемки квітів та вервицю вітань зібрав на 95-літній ювілей Василь Піпаш-Косівський : [вечір у Централ. район. Б-ці] / А. Леле // Зоря Рахівщини. – 2017. – 23 груд. – С. 1 : фот.
Масляник, О. Василь Піпаш-Косівський : [письменник, журналіст] / О. Масляник, М. Ткач // Масляник, О. 300 імен Рахівщини / О. Масляник, М. Ткач. – Л. : Растр–7, 2020. – С. 287-288 : портр.
Масляник, О. Жрець у храмі слова : [відомому краєзнавцю і просвітянину В. Піпашу-Косівському – 95] / О. Масляник // Зоря Рахівщини. – 2017. – 16 груд. – С. 4 : фот.
Могорита, М. Славний син Гуцульщини : (до 80-річчя від дня народж. В. Піпаша- Косівського) : [громад. діяч Закарпаття] / М. Могорита // Могорита, М. За покликом душі: літ. – публіцист. ст. та нариси. – Ужгород : Ґражда, 2006. – С. 94-96 : фот.
Піпаш, В. Твоя книжка підживила наші серця : вид. укр. мовою в умовах угор. окупації Закарпаття (1939–1944 рр.) : [про В. Піпаш-Косівського – закарпат. фольклориста і поета] / В. Піпаш // Слово Просвіти. – 2010. – 27 трав.-2 черв. – С. 10 : фот.
Повх, Л. Василь Олексійович Піпаш-Косівський : 85-річчя від дня народж. поета, публіциста, фольклориста (нар. 1922) / Л. Повх // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2007 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2006. – С. 472-475. – Бібліогр. наприкінці ст.
Хланта, І. Василь Піпаш-Косівський : поет, фольклорист / І. Хланта // Хланта, І. Народний літературно-мистецький музей Копашнівської ЗОШ I-III ст. Хустського району : путівник. – Ужгород : ТДВ "Патент", 2018. – С. 194-195 : фот.
 
Інтернет ресурси: 
Густі, В. Співець і трембітар Гуцульщини [Електронний ресурс] : [про поета, публіциста, фольклориста В. Піпаш-Косівського] / В. Густі. – Режим доступу : https://bit.ly/3G1fX2L. – Назва з екрана.
Масляник, О. Співець Закарпатської Гуцульщини [Електронний ресурс] : відомому закарпат. просвітянину В. Піпашу-Косівському – 95! / О. Масляник // Слово Просвіти. – 2017. – 21-27 груд. – С. 13 : фот. – Режим доступу : https://bit.ly/3wuYtr2. – Назва з екрана.
Піпаш-Косівський Василь, фольклорист [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://bit.ly/3GeWtI5. – Назва з екрана.
Вегеш, М. Гуцульський Лицар України [Електронний ресурс] : [передмова до кн. В. Піпаша-Косівського «Життя прожити – не поле перейти» (Ужгород. Вид-во УжНУ «Говерла»] / М. Вегеш. – Режим доступу :  https://bit.ly/3CvRPor. – Назва з екрана.
 
Підготувала бібліограф Маргарита Бадида.

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день