Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Петро Гаврилович Мізун

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Мізун Петро Гаврилович

1930 - 1997 рр.

 
Біографія:

Петро Гаврилович Мізун, хірург, науковець-дослідник, винахідник, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської хірургії УжДУ, автор низки свідоцтв на винаходи та понад 10 раціоналізаторських пропозицій.

Петро Мізун народився 29 січня 1930 року в с. Волове (нині смт Міжгір’я), в лісорубсько-селянській родині Марії Красняник (1909-1978) та Гаврила Мізуна (1903-1979). Кажуть, на чолі кожної людини виписана доля. Яка припала йому – нині відомо: пошук трудової гармонії. Він горнувся до світу знань передусім у стінах народної (тобто початкової), горожанської (неповної середньої), а відтак – уславленої Хустської гімназії, де витав дух устремлінь – до високого, довершеного, досконалого. Цим були позначені його життєві спрямування, іншими словами, прагнення вчитися в інших і нести світло добромисних начал поміж людей – далеких і близьких. Це була його найпримітніша риса від літ дитинства аж до тієї хвилини, коли 14 травня 1997 року Петро Мізун назавжди відійшов за межу Вічності.
1948 року він першим з верховинців отримав золоту медаль “За відмінні успіхи та зразкову поведінку” після закінчення Міжгірської середньої школи, яку вручив випускникові тодішній директор Кирило Галас. Відтоді й почалися його сходинки, оперті на трудові потуги, бо того ж року вступив на медичний факультет Ужгородського університету. І невдовзі став улюбленим учнем Олександра Фединця та Миколи Бакшеєва, відомих далеко за межами України. Після завершення університетських студій з відзнакою у 1954 році молодий лікар повернувся з обласного центру на Верховину. В Міжгір’ї йому судилося працювати отоларингологом. Невдовзі знову навчання, цього разу – в аспірантурі при кафедрі госпітальної хірургії, очолюванної від 1955 року Олександром Фединцем (1897-1987).
У його активі – низка авторських свідоцтв на винаходи та понад десять раціоналізаторських пропозицій. До слова, він вперше в Закарпатті застосовував розроблений особисто метод локальної анестезії, що знайшов відтак широкий розголос у клініках України. Петро Мізун розробив і втілив на практиці кілька засобів знеболення у процесі безпосереднього операційного втручання. Відрадно, що 15 вересня 2004 року Державний департамент інтелектуальної власності відповідно до закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” видав Деклараційний патент на винахід “Ранозагоювальна мазь доктора Мізуна та спосіб її одержання”, підписаний головою Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України М. Паладієм. Ця мазь, основу якої складає смола ялини, має низку конкретних переваг. Вони виявляються у повному загоюванні рани за порівняно короткий час, забезпечуючи необхідні споживчі властивості організму. 
До слова, автор цих рядків підготував до друку розлогий нарис про життя та діяльність Петра Мізуна. На його сторінках знайдуть своє місце спогади колег, друзів та шанувальників хірурга, зокрема, І. Ковальчука, І. Коршинського, М. Ганича, М. Фатули, С. Біляка, Б. Росохи, С. Добоша, В. Іткіса, М. Куцин, Г. Пустаї, а також В. Апухтіної, якій належить унікальна мистецька робота – медаль “Петро Мізун”.
Промінці теоретичних пізнань і власних дослідницьких спостережень лягли в основу цілої низки публікацій, які спеціалісти аргументовано характеризували, без перебільшення, як новаторські, хоч історія медицини увібрала не один вік. Привертають увагу дослідження, що виконані спільно з Олександром Фединцем, Михайлом Полажинцем, Василем Плахотнюком, Людмилою Котелянською та колегами зі споріднених кафедр, якщо йшлося про зіставні пошуки (П. Кіш, І. Зимомря, Й. Балог).
Петра Мізуна наділила рідна земля великим даром – вмів рятувати хворих від недуги, а здорових – від лукавства, конформізму, студеної порожнечі. Лікар одухотворював людей на радість, натхненне життя, коли мимоволі хочеться заснувати пісню незрадливою нотою: “за горою високою голуби літають...” Його дар світився у щоденній праці, як у того сівача, котрий лагідним поглядом озирає доглянутий власний лан напровесні, сподіваючись на добірний урожай. Адже слід пам’ятати: родючість землі залежить від сумлінних людей. Будьте певні: Петро Мізун належав до них серцем і душею.
Микола Зимомря
Додаткова інформація:
Джерельні приписи:
Мізун Петро Гаврилович (29.01.1930-14.05.1997) : до 85-річчя від дня народж. : біобібліогр. покажч. / уклад.: Н. С. Вакула ; Закарпат. обл. адмін., Упр. охорони здоров’я, Обл. мед. інформ.-аналіт. центр, Мед. б-ка ; відп. за вип. Л. С. Дума. – Ужгород : Мед. б-ка ЗОМІАЦ, 2015. – 50 c. : портр. – (Визначні постаті медицини Закарпаття). – Абет. покажч.: с. 33-35.
***

Біляк, С. Учора, 29 січня, виповнилося б 80 років Петру Гавриловичу Мізуну : [хірург] / С. Біляк // Карпат. Україна. – 2010. – 30 січ. – С. 3.
Вакула, Н. Ст. Мізун Петро Гаврилович (1930-1997)... : [судин. хірург, канд. мед. наук, доц. каф. хірург. хвороб мед. ф-ту] / Н. С. Вакула, Л. І. Біксей // Вакула, Н. С. Медицина в мистецькій спадщині Закарпаття / Н. С. Вакула, Л. І. Біксей. – Ужгород : ФОП Сабов А. М., 2022. – С. 25-26, 104-106, 130-131 : портр.
Зимомря, М. Душі амфора благодатна... : до 100-річчя від дня народж. П. Мізуна : [вчений, лікар] / М. Зимомря // РІО. – 2020. – 1 лют. – С. 9 : фот.
Зимомря, М. Мізун Петро Гаврилович : хірург, канд. мед. наук / М. Зимомря // Верховина. Волівщина–Міжгірщина. – Ужгород : TIMPANI, 2017. – С. 362-363 : портр., фот.
Зимомря, М. Напливи лікувальної ласки: Петро Мізун / М. Зимомря // Зимомря, М. Долі в людях : нариси, інтерв'ю. – Дрогобич : Коло, 2006. – С. 239–246 : фот. - Бібліогр.: с. 435-445.
Зимомря, М. Стихія жайворонка : до 85-річчя від дня народж. П. Мізуна : [про відомого ужгород. хірурга] / М. Зимомря // Фест. – 2015. – 30 січ.-5 лют. – С. 13.
Зимомря, М. У витоки життєвої долі зазирнути б : до 70-річчя від дня народження Петра Мізуна : [лікаря] / М. Зимомря // Календар "Просвіти" на 2000 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 2000. – С. 31-33.
Шеремет, П. Ф. Світло лікарських начал : до 70-річчя від дня народження доцента Петра Мізуна / П. Ф. Шеремет // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Медицина. – Ужгород, 2000. – Вип. 11. – С. 316-318 : портр.

Інтернет ресурси:

Вакула, Н. В. Бібліографія про життя і наукову діяльність Мізуна Петра Гавриловича (1930-1997), лікаря, талановитого вченого, винахідника, доцента кафедри факультетської хірургії Ужгородського національного університету [Електронний ресурс] / Н. В. Вакула // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Медицина. – 2010. – Вип. 38. – С. 197-201. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2010_38_44
Зимомря, М. І. Медицина складала сутність його життя (до 80-річчя від дня народження Петра Мізуна) [Електронний ресурс] / М. І. Зимомря // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Медицина. – 2010. – Вип. 38. – С. 192-196. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2010_38_43

Підготувала бібліограф Маргарита Бадида.
 

 

 

 

 

 

     

 

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день