Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
Видатні закарпатці
Керецман Василь Юрійович
Біографія:
Василь Юрійович Керецман - вчений-історик, краєзнавць, державознавець, педагог вищої школи. Час не в змозі стерти пам'ять про людину, яка чесно і добросовісно виконувала своє покликання та залишила добрий слід на землі. Її благородні дії і вчинки зберігаються в пам’яті рідних, колег, друзів і просто знайомих. І ця людина живе доти, поки живе пам’ять про неї. До когорти таких людей належить Василь Юрійович Керецман – вчений-історик, краєзнавець, державознавець, педагог вищої школи та високопорядна Людина. Василь Керецман народився 14 січня 1961 р. в с. Мирча Великоберезнянського району Закарпатської області в родині вчителів. Через 5 років батьки переїхали в с. Оноківці, що на Ужгородщині. Василь навчався у місцевій початковій та Доманинській восьмирічній школах та Ужгородській СШ № 2. Саме в останній і одержав атестат зрілості. Закінчив історичний (1982) і юридичний (1998) факультети та аспірантуру по кафедрі історії України (1993) Ужгородського державного (тепер національний) університету, а також докторантуру по кафедрі державного управління та менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України (2004). Захистив кандидатську (1995) і докторську (2005) дисертації. Йому було присвоєно вчене звання доцента по кафедрі історії та теорії держави і права (1999). Трудову діяльність Василь Керецман розпочав після закінчення університету на посаді командира мотострілецького взводу в/ч 74222 (м. Ужгород) (1982–1984). Згодом працював вихователем Ужгородської школи-інтернату (1984–1987) та завідувачем кабінету кафедри історії КПРС (1987–1990). З 1993 р. трудився в Ужгородському університеті: завідувач лабораторії юридичного факультету (1993–1994); викладач (1994–1996) та доцент (1996–1999) кафедри історії та теорії держави і права; доцент (1999–2001, 2004–2006) та професор (2006) кафедри державного управління; в. о. декана факультету суспільних наук (березень–грудень 2006). Під час навчання в докторантурі (2001–2004) працював за сумісництвом доцентом кафедри державного управління. Помер 4 грудня 2006 р. в с. Оноківці, похований на місцевому цвинтарі. Василь Керецман з Божої волі прожив досить коротке життя. Але встиг чимало зробити в царині науки і педагогіки. Так, будучи аспірантом (1990–1993), він, за порадою наукового керівника професора Володимира Євгеновича Задорожного взявся досліджувати здобутки історичного краєзнавства на Закарпатті в ХІХ – 30-х рр. ХХ ст. З цією метою багато часу провів у архівних установах, передусім у Державному архіві Закарпатської області. Крім того, ґрунтовно опрацював історико-краєзнавчі студії професійних вчених та аматорів вказаного періоду. Усе це дало йому можливість показати особливості досліджуваного процесу на різних етапах історичного розвитку краю, вирізнити внесок культурно-освітніх товариств («Просвіта», «Общество ім. О. Духновича», «Етнографічне товариство», «Музейне товариство ім. Т. Легоцького») та друкованих видань («Науковий збірник товариства «Просвіта», «Підкарпатська Русь», «Наш родний край», «Карпатский свет» та ін.) у розвиток краєзнавства, охарактеризувати ставлення державних органів влади до краєзнавчого руху, дати оцінку вкладу у історико-культурну спадщину професійних вчених, аматорів та окремих краєзнавчих товариств. Результати наукових пошуків він апробував беручи участь у роботі наукових конференцій та публікував у статтях, повідомленнях, тезах доповідей. А 30 травня 1995 р. успішно захистив кандидатську дисертацію на тему: «Історичне краєзнавство на Закарпатті початку ХІХ – 30-х рр. ХХ ст.», що одержала схвальні оцінки вітчизняних фахівців. Перехід на роботу на юридичний факультет призвів до зміни наукових зацікавлень нашого колеги. Робота на посаді доцента кафедри державного управління визначила його майбутні наукові пріоритети і спонукала Василя Керецмана до вступу в докторантуру Національної академії державного управління при Президентові України. З приємністю констатуємо той факт, що Василь Юрійович став піонером у цій справі. До нього ці проблеми не привертали уваги наших земляків. Звернемо увагу ще на один момент, а саме: роки навчання в докторантурі були для колеги надзвичайно напруженими. Під керівництвом наукового консультанта професора Ніни Романівни Нижник він виконав велику роботу, досліджуючи теоретичні і практичні аспекти державного регулювання розвитку регіонів як складного феномену, властивого більшості сучасних країн. Він показав існуючий стан та основні проблеми розвитку державного регулювання розвитку регіонів; розкрив і уточнив сутність і зміст понять «регіон», «розвиток регіону», «державне регулювання розвитку регіону», «ефективність державного регулювання розвитку регіону». Вчений запропонував способи класифікації регіонів та критерії ефективності їх державного регулювання. На основі глибокого вивчення здобутків вітчизняних та зарубіжних вчених він дослідив правові засади та інституційні механізми державного впливу на розвиток регіонів, накреслив пріоритетні напрями удосконалення державного регулювання розвитку регіонів та запропонував шляхи його удосконалення. Підкреслимо, що здобутки дисертанта є дуже важливими і використовуються в практичній роботі органів державної влади. Крім того, вони сприяють подальшому розвитку української науки у сфері державного управління. Додамо, що результати наукових пошуків у вищеназваному напрямку були викладені у десятках публікацій, а також у монографії «Державне регулювання регіонального розвитку: теоретичні аспекти» (К., 2002). А 8 грудня 2005 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Національної академії державного управління при Президентові Україні Василь Керецман успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління. Він став першим і поки що єдиним закарпатцем, що здобув докторський ступінь зі згаданої спеціальності. І доводиться тільки глибоко жалкувати, що його наукова робота через невблаганну смерть припинилася на піку піднесення. Василь Юрійович був чудовим педагогом і методистом. До викладацької роботи ставився з великою відповідальністю. Він чудово знав фактичний матеріал своїх курсів. Завжди цікавився педагогічними новинками. Мав багату домашню бібліотеку. Любив працювати зі студентами. Завжди був тактовним, толерантним, стриманим, доступним у спілкуванні. За це його поважали колеги, любили вихованці. Додамо, що Василь Юрійович був співавтором двох навчальних посібників – «Виконавча влада в Україні» (К., 2002) і «Органи державної влади в Україні: структура, функції і тенденції розвитку» (К.-Івано-Франківськ, 2003) та автором низки навчально-методичних видань. А ще наш колега мав чималі організаторські здібності. Він зумів частково проявити їх на посаді виконуючого обов’язки декана факультету суспільних наук. Підкреслимо, що йому довелося очолити новостворений факультет. Однак, незважаючи на це, він зумів налагодити його роботу. І, мабуть, довго та впевнено стояв би біля його штурвалу якби доля була більш прихильною. На жаль, багатьом його планам не судилось збутись… Наш колега був чудовим сім’янином – коханим чоловіком і люблячим татком. Ще в студентські роки він палко покохав чарівну однокурсницю Надійку Гранчак. Його чисті і щирі почуття тільки посилювались з роками. Після закінчення вишу вони поєднали свої долі. Подружжя дало життя і виховало двох чудових синів – Михайла і Юрія. Вони стали економістами і знайшли себе у цьому непрогнозованому світі. Вирізняються вихованістю, скромністю, добротою, працелюбністю та цілеспрямованістю. Хочеться вірити, що татко і за межею вічності переживає за них та радіє їхнім успіхам. А сини свято бережуть у своїх серцях його світлий образ. Через кілька місяців Василь Юрійович Керецман повинен був зустріти свій перший життєвий ювілей – 50-річчя. На превеликий жаль, його свіча догоріла дуже скоро. І це невимовно сумно. Наш сум посилюється й тим, що з Василем ми зналися зі студентських років. Він завжди вирізнявся порядністю. Ні разу не дав привід засумніватися в жодному його слові. Втішати може тільки те, що Бог рано забирає до себе найкращих.
Додаткова інформація:
Джерельні приписи:
Керецман, В. Ю. Державне регулювання регіонального розвитку: теоретичні аспекти : монографія / В. Ю. Керецман ; Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 188 с. Керецман, В. Ю. Державне регулювання регіонального розвитку та проблема європейського вибору України / В. Ю. Керецман // Регіональні студії : наук. зб. : спецвип. : Держава і церква: уроки минулого і проблеми сьогодення : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 27 листоп. 2003 р., Ужгород, Україна. – Ужгород : Ліра, 2001. – С. 162-170. Керецман, В. Ю. Деякі проблеми правового забезпечення виконавчої влади в Україні / В. Ю. Керецман // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Право. – Вип. 1. – Ужгород, 2002. – С. 67-72. Керецман, В. Ю. До проблеми законодавчого забезпечення розвитку регіонів в Україні / В. Ю. Керецман // Вісник державної служби. – 2004. – № 4. – С. 51-55. Керецман, В. Ю. До проблеми інформаційного забезпечення регіонального розвитку / В. Ю. Керецман // Статистика України. – 2004. – № 2. – С. 34-37. Керецман, В. Ю. До проблеми правового регулювання регіонального розвитку в країнах Європи / В. Ю. Керецман // Вісник державної служби. – 2004. – № 2. – С. 22-26. Керецман, В. Іван Панькевич і проблеми історичного краєзнавства на Закарпатті в 20–30-х рр. / Василь Керецман // Матеріали наукової конференції, присвяченої пам’яті Івана Панькевича : (23–24 жовт. 1992 р.) / Закарпат. край. т-во «Просвіта», Закарпат. краєзнав. музей. – Ужгород, 1992. – С. 193-195. Керецман, В. Ю. Історико-краєзнавчі матеріали на сторінках журналу «Наш родний край» (1922–1939) / В. Ю. Керецман, Н. П. Керецман // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Історія. – Вип. 1. – Ужгород, 1995. – С. 55-59. Керецман, В. Ю. Краєзнавчий часопис «Подкарпатська Русь» / В. Ю. Керецман // Тези доповідей наукової конференції «Суспільно-політичні відносини на Закарпатті в 20–30 рр. ХХ ст.» / М-во освіти і науки України, Ужгород. держ. ун-т, Каф. історії України. – Ужгород, 1992. – С. 70-74. Керецман, В. Ю. Місцеве самоврядування в Україні в контексті адміністративної реформи / В. Ю. Керецман // Науковий вісник Ужгородського університету : серія : Економіка. – Вип. 3. – Ужгород, 2000. – С. 9-15. Керецман, В. Правове регулювання взаємодії місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на регіональному рівні / В. Керецман // Регіональні студії : наук. зб. – Вип. 3. – Ужгород, 2001. – С. 50-56. Керецман, В. Проблеми формування регіональної політики та регіонального управління в Україні / В.Керецман // Регіональні студії : наук. зб. – Вип. № 1. – Ужгород : Ліра, 2001. – С. 9-17. Керецман, В. Ю. Проблемні регіони: поняття та класифікація / В. Ю. Керецман // Вісник Хмельницького ін-ту регіонального управління та права. – 2004. – № 3 (11). – С. 261-267. Керецман, В. Ю. Регіональний моніторинг як інформаційно-аналітична база державного регулювання розвитку регіонів / В. Ю. Керецман // Статистика України. – 2004. – № 4 (27). – С. 23-26. Керецман, В. Ю. Регіональний розвиток як предмет державного регулювання / В. Ю. Керецман // Вісник Національної академії державного управління (НАДУ). – 2003. – № 4. – С. 397-401. Керецман, В. Ю. Факультет суспільних наук : [УжНУ] / Василь Юрійович Керецман // Бюл. прес-служби Ужгород. нац. ун-ту. – 2006. – 20 трав. – С. 27. : фот. Керецман, Н. Краєзнавча діяльність «Просвіти» на Закарпатті / Надія Керецман, Василь Керецман // Науковий збірник товариства «Просвіта» в Ужгороді. – Річник I (XV). – Ужгород : Закарпат. край. т-во «Просвіта», 1996. – С. 52-57. Король, І. Ф. О. Петров та В. Францев як дослідники історії Закарпаття / І. Ф. Король, В. Ю. Керецман // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Історія. – Вип. 1. – Ужгород, 1995. – С. 9-15. Ліхтей, І. М. Діяльність громадських організацій : [20–30-ті рр.] / І. М. Ліхтей, В. Ю. Керецман, Н. П. Керецман // Нариси історії Закарпаття. – Т. ІІ : (1918–1945) / Ужгород. держ. ун-т, Ін-т карпатознав., Закарпат. облас. орг. т-ва охорони пам’яток історії та культури. – Ужгород : Закарпаття, 1995. – С. 413-429. Олуйко, В. М. До питання правового забезпечення державного регулювання розвитку регіонів в Україні / В. М. Олуйко, В. Ю. Керецман // Вісник Хмельницького ін-ту регіонального управління та права. – № 1-2. – Хмельницький, 2004. – С. 282-288. Керецман, В. Зневажені манускрипти : до питання про зародж. краєзнав. на Закарпатті та його розвиток до середини ХІХ ст. / В. Керецман // Карпат. край. – 1994. – № 7-12. – С. 61-63. Керецман, В. Скалки минувшини : (краєзнав. в пресі Закарпаття) / В. Керецман // Карпат. край. – 1995. – № 1-4. – С. 40-43. Керецман, Н. Невідома стаття О. Петрова : [«Деякі роздуми про дослідження архівного матеріалу з історії карпаторосів»] / Н. Керецман, В. Керецман // Карпат. край. – 1995. – № 5-8. – С. 112.
***
Керецман В. Ю. : [некролог] // Новини Закарпаття. – 2006. – 5 груд. – С. 7. : фот.
Перший доктор наук з державного управління : [В. Ю. Керецман] // Бюл. прес-служби Ужгород. нац. ун-ту. – 2006. – 11 трав. – С. 4.
Олашин, М. В. Керецман Василь Юрійович : [історик, фахівець у галузі держ. упр.] / М. В. Олашин // Енциклопедія Сучасної України. – К., 2012. – Т. 12 : Кал – Киї. – С. 603.
Олашин, М. Василь Юрійович Керецман: 50-річчя з дня народж. вчен.-історика, краєзнавця, державознавця, педагога вищ. шк. (1961-2006) / М. Олашин // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2011 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2010. – С. 70-76.
Тар, В. УжНУ втратив декана : [В. Ю. Керецман] / В. Тар // Погляд. – 2006. – 26 груд. (№ 10). – С. 2.
УжНУ втратив двох професорів наук : [В. В. Сагарду і В. Ю. Керецмана] // Старий Замок. Паланок. – 2006. – 7-13 груд. – С. 3.
Інтернет ресурси:
В УжНУ відбувся семінар, присвячений пам’яті Василя Юрійовича Керецмана [Електронний ресурс] / Інформаційно-видавничий центр. – Режим доступу : https://bit.ly/3aEqEbC. – Назва з екрана.
Новини
Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за листопад 2024 р.".
Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.
Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.
Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.
Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".