Видатні закарпатці

Дулішкович Іван Олексійович

Біографія:

У 1874 році львівська газета “Слово”, повідомляючи про вихід у світ праці “Исторические черты Угро-Русских”, відзначала, що її “сочинитель будет причислен к тем мужам, которым наш народ благодарностью одолжится”. Редакція газети не помилилася – ім`я автора Івана Дулішковича зайняло почесне місце в ряду відомих вчених, культурно-освітніх і церковних діячів Закарпаття, а його праця в крайовій історіографії XX ст. Дулішкович Іван народився 14 листопада в 1815 році в с. Голятині Марамороської жупи (сьогодні Міжгірського району) у сім`ї священника. Після закінчення місцевої школи вчився в Ужгородській гімназії. Філософські науки вивчав у Кошицях, а богословські – в Ужгородській семінарії. Священицькі обов’язки виконував у верховинських селах Скотарське (1841-1848), Нижні і Верхні Ворота (1848-1869) на Воловеччині, а з 1869 року у селі Чинадієво поблизу Мукачева, де і помер 21 лютого 1883 року. У важких умовах Іван Дулішкович зібрав велику кількість джерел і написав ґрунтовне дослідження “Исторические черты Угро-Руских” (Тетрадь І, Унгвар, 1874. – 133с.; Тетрадь ІІ – 1875. – 140с. ; Тетрадь ІІІ. – 1877.– 234 с.) Минуле свого народу Іван Дулішкович показує на тлі загальнослов’янської історії, використавши праці візантійських і римських авторів. Іван Дулішкович порушив важливе питання – автономії Закарпаття у складі Австро-Угорської монархії, якої домагалися ще О. Духнович, А. Добрянський. Він гостро критикує дворянство, засуджує тих, які заради збереження своїх привілеїв плазували перед чужинцями і йшли на службу до них. Звичайно, праця Івана Дулішковича “Исторические черты Угро- Руських’’ не позбавлена недоліків, але її не можна оцінювати з позиції сучасного рівня історичної науки. ЇЇ поява була значним явищем не тільки в науці Закарпаття, а й у піднесенні національної самосвідомості закарпатських русинів. Це було перше дослідження з історії Закарпаття (з найдавніших часів до поч. 19 ст.), написане рідною (“руською”) мовою на основі істор. джерел. Автор дотримується думки, що слов’яни є автохтонами Європи, він ділить їх на три групи: зх., сх. і пд., позитивно оцінює діяльність кн. Федора Корятовича, розкриває причини закріпачення селянства, висвітлює історію Мукачівської єпархії та характеризує діяльність єпископів М. Ольшавського та І. Брадача.

Додаткова інформація:

Джерельні приписи:

Данилюк, Д. Іван Дулішкович : 190-річчя з дня народження історика, публіциста, громадського діяча (1815-1883) / Д. Данилюк // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2005 рік : рек. бібліогр. посіб. / ЗОУНБ ; автор-складач Т. Васильєва. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2004. – С. 280-285.

Дулішкович Іван // Павленко, Г. Діячі історії, науки і культури Закарпаття : малий енцикл. слов. / Г. Павленко. – Ужгород, 1999. – С. 69.

Поп, И. Дулишкович Иван : [історик, публіцист, громадський діяч] / И. Поп // Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси / И. Поп. – Ужгород : Изд-во В. Падяка, 2001. – С. 166-167. – Текст рос. мовою.

Пагиря, В. Історик Закарпаття : до 110-річчя з дня смерті І. Дулишковича / В. Пагиря // Календар "Просвіти" на 1993 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 1993. – С. 47-48.

***

Латко, І. Наш духовний спадок : [І. Дулішкович] / І. Латко // Новини Закарпаття. – 1993. – 27 лют.

Пагиря, В. Іван Дулішкович (1815-1883) : до 185-річчя з дня народження / В. Пагиря // Благовісник. – 2000. – № 11. – С. 9.

Разгулов, В. Исторические черты угро-русских и их автор Иоанн Дилишкович : к 110-летию со дня смерти / В. Разгулов // Единство-плюс. – 1993. – 27 февр.

Рудловчак, О. Матеріали до Словника культури українців Чехо-Словаччини : [у. т. ч. про І. Дулішковича] / О. Рудловчак, Л. Бабота // Дукля. – Пряшів. – № 6. – С. 72-74.