Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Юрій-Августин Шерегій

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Шерегій Юрій-Августин

1907 - 1990 рр.

 
Біографія:

Юрій Августин Шерегій належить до славної когорти корифеїв українського театру XX століття. Він – видатний просвітянин, талановитий драматург, режисер, актор, педагог, організатор і директор першого українського театру «Нова сцена», історик українських театрів на Закарпатті до 1945 року. Юрій Августин Шерегій народився 16 січня 1907 року у с. Дусино на Свалявщині в родині греко-католицького священика. Закінчивши горожанську школу і навчаючись в Ужгородській гімназії, молодим юнаком у 1921 році став очевидцем створення і творчого шляху «Руського театру товариства “Просвіта в Ужгороді” – першого професійного українського театру на Закарпатті, котрий настільки захопив юнака, що він і сам почав виступати в драмгуртку. Коли ж театр очолив корифей української сцени М. Садовський, Ю. А. Шерегій охоче брав участь у масових сценах і пильно приглядався до акторської майстерності наставника. Перейняв він від видатного театрала і чимало тонкощів режисерської майстерності, зокрема, щодо постановки реалістичних побутових музично-драматичних вистав. Коли ж М. Садовського в театрі «Просвіти» замінив палкий прихильник і послідовник режисерської школи К. Станіславського О. Загаров, Ю. А. Шерегій уважно приглядався до його методики постановки психологічних драм та комедій світової класики. Не пропускав жодної театральної вистави, а 16-річним юнаком (1923році) з успіхом виконав роль Грома у виставі “Вечірній гість” С. Черкасенка і з цього часу бере собі за псевдонім “Юрій Грім”. Під час навчання в гімназії в 1925-1926 роки разом із братом Євгеном сам ставить вистави у драмгуртках товариства “Пласт”, “Культура”, “Кирило-Мефодіївське Братство”. Після закінчення гімназії навчався на філософському факультеті Карлового університету в Празі, де в 1927 році створив драмгурток “Верховина”, у якому впродовж трьох років поставив 14 прем’єр, виступаючи водночас у різних акторських ролях. Гуртківці показали понад півсотні вистав у Празі, гастролювали в містах і селах Закарпаття. Свою першу комедію “Нова генерація” написав у 1929 році (музичне оформлення Євгена Шерегія) і того ж року поставив її в драмгуртку “Верховина”. Повернувшись після закінчення університету в рідні краї, заснував в Ужгороді музично-драматичний гурток “Веселка” (1931 рік), а з початком учителювання у Хустській гімназії організував при місцевому товаристві “Пласт” драматичний гурток, де у співпраці з братом Євгеном здійснив постановку опери “Запорожець за Дунаєм”. У 1933 році брати Шерегії нею успішно представляли пластунську організацію краю на світовому з`їзді пластунів Угорщини. Наступного року на базі драматичного гуртка Юрій Августин та Євген Шерегії створюють крайовий пластунський хор і при ньому – драматичну секцію, яка згодом переростає в театральну дружину. Вона й послужила основою для створення професійного театру “Нова сцена”, котрий став вершиною багаторічної драматургічної, режисерської, акторської та організаторської діяльності митця. З утворенням у 1939 році у Хусті самостійної держави – Карпатська України “Нова сцена” була проголошена Українським державним театром. Він став виразником національного самоусвідомлення тисяч закарпатців і згуртував навколо себе значну частину відповідно настроєної учительської інтелігенції та студентства. Березень 1939 році припинив свою діяльність театр “Нова сцена”. Впродовж п’яти років Юрій Августин Шерегій з колективом театру поставив 34 прем’єри та показав 240 вистав на Закарпатті, а також в Кошицях, Празі та інших культурних центрах. Як актор, володів універсальним талантом перевтілення, з успіхом виконуючи ролі в драмах, класичних комедіях, фарсах, оперетах. Та водночас завжди залишався умілим організатором театральної справи. Брак власної драматургії з місцевого життя спонукав до написання авторських п’єс. З-під його пера з’являються один за одним драматичні твори на місцевому матеріалі. Особливим успіхом у репертуарі театру “Нова сцена” користувались постановки п’єс “Нова генерація” (1929), “Слово і серце”(1934), “Голодний”(1934), “Рафі-Мафі”(1935), “Танго для тебе або флірт і кохання”(1936), “Діти XX століття”(1938), “Часи минають”(1938). Важливе місце в його драматургічній творчості посідає трилогія з історії Закарпаття: “Потиська Русь”, “Анастасія – дочка Ярослава Мудрого”, “Золотий меч”. Написав декілька п`єс і словацькою мовою. Разом із тим Ю. А. Шерегій інсценізував ряд творів інших авторів. Однією з найбільш вдалих та успішних була інсценізація повісті “Бен Гур” (1936) американського письменника Алоїса Воллеса про події часів виникнення християнства. Переїхавши в 1940 році до Праги, відкрив Українську драматургічну студію, якийсь час працював директором Підкарпатського театру в Дрогобичі, режисером у театрах міст Пряшева, Кошиці, Братислави, Комарно, Спішська Нова Весь. Завдяки йому вперше на словацькій сцені поставлено оперу “Запорожець за Дунаєм” та ряд інших творів української класики. Чимало українських вистав поставлено ним в аматорських гуртках Словаччини (Жиліні, Брезні, Спішських Влахах, Виходній, Пухові, Кремніці, Слячі, Смоковці). Заснував українську оперу при Українському народному театрі в Пряшеві, у Братиславі створив клуб ім. Т.Шевченка, а в його складі –музично-драматичний ансамбль. Набутий досвід охоче передавав молоді, працюючи викладачем Акторської Академії в Кошицях та Драматичній школі при Школі мистецтв у Братиславі, виховав багато молодих акторів. Дослідники його ім’я справедливо ставлять в один ряд з іменами корифеїв українського театру. Помер Юрій Августин Шерегій 25 травня 1990 року в Братиславі, де й похований на кладовищі “Солов`їна долина”. У 1995 році була започаткована обласна премія імені братів Євгена та Юлія-Августина Шерегіїв для вшанування професійних митців театру. 2011 рік – згідно з рішенням № 344 від 13.12. 2011 року Закарпатської обласної ради театру присвоєно ім’я братів Шерегіїв нова назва театру: Закарпатський обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія Августина та Євгена Шерегіїв.

Додаткова інформація:

Джерельні приписи:

Баглай, Й. Августин Шерегій – видатний режисер, актор і драматург / Й. Баглай // Календар "Просвіти" на 1993 рік. – 1993. – С. 39-41.
Габорець, В. Юрій Августин Шерегій : 100-річчя з дня народження композитора, диригента, громадського діяча (1907-1990) / В. Габорець // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2007 рік : реком. бібліогр. посіб. / ЗОУНБ ; автор-складач Т. Васильєва. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2006. – С. 77-81.
Мушинка, М. Юрій Августин Шерегій про початки кіномистецтва на Закарпатській Україні / М. Мушинка // Дукля. – 2007. – № 3. – С. 58-62.
Попович, В. Театральний діяч, актор, драматург Юрій Августин Шерегій (1907-1990) / В. Попович // Попович, В. Народні таланти Великого Бичкова : творчі портрети майстрів нар. творчості, самодіял. комп., поетів, худож. с-ща Великий Бичків, на Рахівщині / В. Попович. – Прага, 2002. – С. 5-6 : фот.
Федака, П. Спадщина Юрія Шерегія повернулася на батьківщину : 18 трав. – Міжнародн. День музеїв / П. Федака // Новини Закарпаття. – 1997. – 17 трав. – С. 6 : фот.
Федака, С. Юрій Августин Шерегій : зі сцени у вічність : 95-річчя від дня народження Ю. А. Шерегія / Сергій Федака // Ужгород. – 2002.– 12 січ. – С. 11 : іл.

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день