Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Михайло Михайлович Кречко

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Кречко Михайло Михайлович

1925 - 1996 рр.

 
Біографія:

У музичній культурі Закарпаття Михайлу Михайловичу Кречку належить особливе місце. Цей багатогранний і талановитий музикант проявив себе як блискучий хоровий диригент, активний пропагандист і збирач народної пісні, композитор, публіцист, педагог та музично-громадський діяч. Народився Михайло Кречко 5 вересня 1925 року в селі Порошково, що на Перечинщині, у селянській небагатій сім`ї, де любили народну пісню. Гарний “оксамитовий” голос мами, яка співала народні пісні, залишився для хлопця незабутнім на все життя. Імовірно, ці дитячі враження і зумовили майбутній вибір професії Михайла. Після закінчення сільської школи продовжив навчання в Ужгородській духовній семінарії, де отримав початкові знання з музичної грамоти, диригування та гри на скрипці. Юнак легко засвоював навчальний матеріал та найбільше його вабили заняття хору, які відкрили перед ним неозорий світ музики. Згодом, після закінчення семінарії в 1944році, Михайло Кречко організовував молодіжні хори, які брали участь у богослужіннях та виступали з концертами перед широкою громадськістю. У 1945 році Михайло Кречко вступає на історичний факультет Ужгородського державного університету. Однак потяг до музики був настільки сильним, що він вирішив присвяти хоровому мистецтву усе своє життя. У 1949 році Михайло Кречко стає студентом Київської консерваторії одразу двох факультетів : диригентського і вокального. Тут юнак вдосконалював свою майстерність під керівництвом досвідчених майстрів – знаменитого українського співака Івана Паторжинського та фахівця хорової справи Скрипчинської. Висока оцінка непересічного таланту молодого музиканта виявилась не тільки у дипломі з відзнакою, а, насамперед, у тому, що його одразу після закінчення консерваторії(1945 р.) призначили художнім керівником і диригентом Закарпатського народного хору – єдиного на той час професійного колективу області. Як вдумливий, талановитий митець Михайло Михайлович з пошаною ставився до надбань свого видатного попередника – П. П. Милославського. Але колектив не зупинився у розвиткові на якомусь певному рівні, а зробив сміливий крок до завоювання нових мистецьких вершин. Музикант розширив творчі можливості колективу завдяки поєднанню народної та академічної манери співу, що збагатило репертуар хору й урізноманітнило палітру звучання. Михайло Кречко переконливо довів, що не втрачаючи національної основи, хор може вирішувати художні завдання, властиві колективам академічного профілю. У високому професіоналізмі колективу мали можливість пересвідчитись мешканці найвіддаленіших куточків світу. Численні гастролі Закарпатського народного хору під керуванням Михайла Кречка принесли колективу не тільки популярність, а і звання заслуженого. Чимало сил віддав Михайло Кречко для популяризації народної пісні Закарпаття. У творчій діяльності музиканта пропаганда народної музики була нерозривно пов’язана із її збиранням. З цією метою він записував кращі зразки народно - пісенної творчості та у вигляді хорової художньої обробки знову повертав їх у народ уже в концертному виконанні. До найбільш відомих обробок належать: “Летів пташок понад воду”, “Ой на плаю”, “Іванку, Іванку”, “Паде дощ”, “Тече вода каламутна”, “Не рубай ліщину” та ін. Крім того, йому належить чимало авторських творів: “Там, де Чорна Тиса”, “Вийду на Говерлу”, “Київ весняний” на власні слова, “Любіть Україну”(сл. В.Сосюри), Служба Божа Іоанна Златоустого. Творча діяльність його була високо оцінена громадськістю і урядом. У 1955 році він був удостоєний звання заслуженого, а у 1960 році – народного артиста України. Актом визнання музиканта як одного з кращих хормейстерів України стало призначення Михайла Кречка на дуже високу і відповідальну посаду – художнього керівника і головного диригента хорової капели “Думка” (1969 р.). За 14 років його керування стали періодом яскравого творчого зросту колективу, що був національним символом української хорової культури. Всі, хто спілкувався з маестро, відзначали щиру доброзичливість у поєднанні з величезною вимогливістю до себе й до інших. Музикант високо ставив творчий щабель для хористів. Певно, це і забезпечило колективу великий творчий зріст. Михайло Кречко активно пропагував вітчизняну музику, здійснював грандіозні постановки шедеврів світової музичної класики, сприяв розвиткові молодих композиторів. Багато українських митців (в т.ч. і наш земляк Є. Станкович) були вдячні Михайлу Михайловичу за вдумливе “прочитання” своїх творів. Якою б великою не була інтенсивність артистичної діяльності Михайла Кречка, але це лише одна із сторін його праці. Після звільнення з “Думки” Михайло Кречко став одним з ініціаторів створення нового і єдиного на Україні Державного дитячого музичного театру. З 1972 році він – викладач, а з 1990 році – професор кафедри хорового диригування Київської державної консерваторії. Митець виховав цілу плеяду талановитої молоді, яка продовжує його високі традиції. Серед найбільш здібних – Еміл Сокач, заслужений артист України, художній керівник і диригент хору “Cantus”, а також О. Тарасенко, М. Мороз, В. Рацюк. Вболіваючи за вітчизняне хорове мистецтво, Михайло Кречко став ініціатором і засновником Всеукраїнського конкурсу хорових колективів ім. М. Леонтовича, був незмінним членом журі фестивалів, конкурсів та інших творчих змагань. Він щороку проводив семінари-практикуми для хормейстерів Закарпаття. Навіть смерть застала музиканта за роботою. Серце маестро зупинилося 25 лютого 1996 році у Луцьку, де він очолював журі міжнародного конкурсу хорових колективів. У неординарній особистості Михайла Кречка поєднувались фанатична відданість улюбленій справі, незвичайна працелюбність, чітке усвідомлення творчої мети, до якої прагнув із вражаючою наполегливістю. Саме таким запам’ятали його сучасника.

Додаткова інформація:

Джерельні приписи:

Гаврош, О. Перший народний артист Закарпаття : [М. Кречку виповнилося б 75 років] / О. Гаврош // Ужгород. – 2000. – 2 верес. – С. 11. : фото. Зимомря, М. Кришталь гірської криниці : до 70-річчя з дня народж. М. Кречка / М. Зимомря // Закарпат. правда. – 1995. – 9 верес. – С. 4. : фото. Кобаль, В. Одержимий піснею : [М. Кречко] / В. Кобаль // Новини Закарпаття. – 2000. – 5 верес. – С. 6. : фото. Павленко, Г. В. Кречко Михайло Михайлович (05.09.1925-27.02.1996) / Г. В. Павленко // Павленко, Г. В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття : малий енциклопед. слов. / / Г. В. Павленко ; ред. В. І. Падяк. – Ужгород, 1999. – С. 101-102. : портр. Поп, И. Кречко Михайло / Иван Поп // Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси / И. Поп. – Ужгород : Изд-во В. Падяка, 2001. – С. 225. : фото. – Текст рос. мовою. Росул, Т. Михайло Михайлович Кречко : 80-річчя з дня народження композитора (1925-1996) / Тетяна Росул // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2005 рік : реком. бібліогр. посіб. / ЗОУНБ ; автор-складач Т. Васильєва. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2004. – С. 236-240. Хланта, І. "Душа моя – мелодія": до 75-річчя від дня народження Михайла Кречка : [диригент] / І. Хланта // Календар "Просвіти" на 2000 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіта", 2000. – С. 131-132.

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день