Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
Видатні закарпатці
Микитась Василь Лазаревич
Біографія:
Микитась Василь Лазаревич – вчений, літературознавець і педагог народився 23 жовтня 1924 року в с. Жовте П`ятихатського району Дніпропетровської області в бідній селянській родині. Початкову освіту здобув у рідному селі, а середню – у Жовтих Водах. Коли почалася Велика Вітчизняна війна, з колгоспним майном евакуювався на Схід. У жовтні 1943 року добровольцем пішов у Червону Армію, воював на Ленінградському й Балтійському фронтах, нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня та медаллю «За відвагу», був важко поранений. Після демобілізації Василь Лазаревич у 1946 році вступив на філологічний факультет Дніпропетровського університету, який закінчив у 1951 році. Того ж року вступив до аспірантури при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України, яку закінчив у 1954 році, захистивши кандидатську дисертацію про творчість закарпатського письменника-полеміста кінця XVII – початку XVIII століття Михайла Андрели й одержав направлення на роботу в університет м. Ужгород. З Ужгородським університетом пов’язані кращі творчі роки молодого українського вченого й педагога. До 1970 року він пройшов нелегкий шлях становлення як старший викладач, доцент і професор, в університеті він написав докторську дисертацію, опублікував десятки книг і сотні наукових статей про давню українську літературу, у тому числі про літературу Закарпаття, цілком заслужено здобувши визнання кращого знавця історії, культури й літератури нашого краю. У 1970 році Василь Лазаревич Микитась переїжджає на роботу в місто Київ. Деякий час працював на посаді старшого наукового співробітника Інституту історії АН, а в 1974 році обирається за конкурсом на посаду завідувача відділу рукописів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України. З 1979 року й до виходу в 1984 році на пенсію керував відділом давньої української літератури цього ж інституту, був членом редколегії зібрань творів І. Франка у 50-ти томах, Лесі Українки у 12-ти томах, Є. Гребінки та інших. Василь Лазаревич і на пенсії не полишав свого пера, об’єктом його наукових зацікавлень стало життя і наукова діяльність видатних українських літературознавців – академіка М. І. Петрова, М. К. Гудзія і А. Ю. Кримського. Книжка про М. Петрова з бібліографією його праць побачила світ у 1994 році. Після тривалої і тяжкої хвороби 20 березня 1999 року Василь Лазаревич Микитась помер. Залишивши добру пам'ять про себе. І великий науковий доробок.