791(477)"19/20"

С46

Скуратівський, Вадим Леонтійович. Скуратівський у KINO-КОЛІ 1997-2008 : монографія / В. Л. Скуратівський ; Ін-т культурології Нац. акад. мистецтв України. – К. : Ін-т культурології НАМ України, 2020. – 288 с. : іл, портр.

 

Вадим Скуратівський є українським інтелектуалом – мистецтвознавцем, істориком, літературознавцем, публіцистом, автором понад 1000 публікацій з історії української, російської та західних літератур, загальної історії, філософії історії, історії кіна й театру, учасник ініціативної групи «Першого грудня». Закінчив Київський державний університет ім. Тараса Шевченка, факультет романо-германської філології. Захистив докторську дисертацію «Екранні мистецтва у соціокультурних процесах XX століття». Автор – відник циклів телепрограм «Свіжий погляд на історію», «Монологи. Надії і втрати», «Бачу землю». Знімався, зокрема, в ігрових фільмах Сергія Маслобойщикова «Співачка Жозефіна і мишачий народ», «Шум вітру». Є автором щоквартального часопису KINO-KOЛО від його першого до останнього числа (1997–2008), де видрукував сорок оригінальних аналітичних матеріалів, котрі є пронизливим поглядом на історію, сьогодення й майбуття українського та світового кіномистецтва і наповнюють цю книжку.

 

930(477:4)

С46

Скуратівський, Вадим Леонтійович. Культура: україно-европейські стратегеми : монографія / В. Л. Скуратівський ; Ін-т культурології Нац. акад. мистецтв України. – К. : Ін-т культурології НАМ України, 2021. – 480 с. : іл. 

 

Вадим Леонтійович Скуратівський багато років досліджує процеси «спільного і унікального» в українській історичній і національно-культурній ситуації з метою створення «картосхеми» на тлі всіх інших «національних» версій світу, де постає той чи той наш вітчизняний «пейзаж» як центральна ідеологічна основа всієї подієвості новоукраїнського феномена. У 2021 В. Скуратівський розпочав фундаментальне наукове дослідження за темою «Моделі національної культури: україно-европейські стратегеми», зважаючи на важливість недостатньо досліджених та часткове неґрунтовне теоретичне осмислення багатьох проблем не лише у світі, а й в Україні Запропонована книга побудована на матеріалах авторських розвідок стану розробки досліджуваної теми.

 

13

Ю16

Юдкін-Ріпун, Ігор Миколайович. Феноменологія культури як методологія інтерпретації : монографія / І. М. Юдкін-Ріпун ; Ін-т культурології Нац. акад. мистецтв України. – К. : Ін-т культурології НАМ України, 2020. – 336 с. : іл. 

 

У монографії з позицій феноменології розглянуто проблематику виконавського мистецтва в театрі та музиці. Інтерпретацію подано в контексті інтуїтивного мислення в аспекті герменевтики і евристики. Простежено формування ейдетичних абстракцій як метаморфози ідіоматики.

791

Ч-74

Чміль, Ганна Павлівна. Людина – екран: візуальна антропологія (пост)сучасності : монографія / Г. П. Чміль ; Ін-т культурології Нац. акад. мистецтв України. – К. : Ін-т культурології НАМ України, 2020. – 256 с. : іл.

 

Монографію присвячено надзвичайно актуальній проблемі дослідження екрану як специфічного феномену (пост)сучасної культури, що виконує подвійну функцію: адекватно відображає життя лю¬дини і, водночас, формує нові способи людського мислення, зумовлені взаємодією екранного дискурсу та суб’єкта. Показано, що загальний дисплейно-екранний простір сучасності найточніше відображає наявну соціокультурну реальність, в якій нівелюється звична культурологічна диференціація типів культури на «високу» та «масову», а тотальність «буття-з-екраном» унеможливлює гегемонію якоїсь однієї з соціальних чи маргіналізованих груп, бо кожен із сучасних суб’єктів має можливість без обмежень продукувати «екран¬не знання» та виривати власну суб’єкт(оподіб)ність з простору типових ідентифікаційних взірців до становлення себе як вільної особистості.

316.7(100)

О-86

Отрешко, Наталія Борисівна. Транскультурність у сучасному світі: методологічні повороти, теорії і практики : монографія / Н. Б. Отрешко ; Ін-т культурології Нац. акад. мистецтв України. – К. : Ін-т культурології НАМ України, 2021. – 256 с. : іл.

 

У монографії досліджено концепцію і практики транскультурності в глобальному світі, її особливості і відмінності від мультикультурних практик розвинених західних країн. Першою важливою особливістю транскультурності як нової етики є те, що і вченими, і політиками усвідомлюється необхідність суто раціональної (прагматичної) форми поєднання цілей і засобів культурного співіснування.

Саме у раціональних, прагматичних вимірах сучасні вчені й політики шукають можливі шляхи поєднання відмінних ціннісних і поведінкових правил без загрози для цивілізованого світу. Другий важливий аспект своєрідного змісту новітніх форм транскультурності тісно пов’язаний із суспільною природою людини, що за своєю суттю ґрунтується на ідентифікації себе як особистості тільки через призму віддзеркаленого Іншого.

791(4)

К75

Кохан, Тимофій Григорович. Персоналізована історія європейського кіномистецтва: потенціал культурологічного аналізу : монографія / Т. Г. Кохан ; Ін-т культурології Нац. акад. мистецтв України. – К. : Ін-т культурології НАМ України, 2021. – 320 с. 

 

У монографії представлено персоналізовану історію європейського кіномистецтва, що розглянута на засадах культурологічного аналізу, застосування якого актуалізує низку важливих проблем: потенціал концептуального перехрестя «культурологія – кінознавство», особливості трансформаційних процесів у логіці руху європейського кінематографа, історико-культурні етапи «класика – постмодернізм – неокласика». Наголошено на феномені «персоналізація», що розглядається як структурний елемент біографічного методу – одного з наріжних чинників культурологічного аналізу. «Персоналізовану історію європейського кіномистецтва» інтерпретовано відповідно до естетико-художніх уподо¬бань автора монографії.