Життєпис

Юрій Шкробинець народився 12 листопада 1928 року в м. Хусті. У 1939-1944рр. навчався у Будапештській гімназії ім. Й. Етвеша, пізніше – у Хустській школі №1. Вищу освіту здобув на філологічному факультеті Ужгородського державного університету(1952). Після закінчення університету чотири роки викладав українську мову  та літературу в Хустському педучилищі, майже два десятиліття працював в обласній газеті «Закарпатська правда», тривалий час очолюючи відділ літератури та мистецтва.  П’ять років завідував літературною частиною обласного муздрамтеатру.

Ще навчаючись у гімназії  в Будапешті, Ю.Шкробинець почав писати вірші українською та угорською мовами.

Дебютна публікація – переклад «Національної пісні» Ш. Петефі з’явилась у 1948 році у «Закарпатській правді».

Надалі перекладацька робота стала головною у творчості поета і журналіста.

Серед найбільш вагомих творчих здобутків на ниві художнього перекладу –  переклади з угорської поеми «Апостол» (1968) та «Витязь Янош» (1972) Ш. Петефі, балад і поеми  «Толді» (1969) Я. Араня, антології «Угорська арфа» (1970), романів та повістей Ж. Моріца, Ф. Карінті, Д. Ійєша, К. Бігарі, Б. Берти, а також багатьох угорськомовних поетів Румунії, Югославії, Словаччини та Закарпаття.

Юрій Шкробинець вперше переклав українською мовою угорські поезії закарпатського вченого та поета Василя Довговича (1783-1849), повернув українському читачеві закарпатські казки у записах Михайла Фінцицького.

Завдяки перекладам Ю. Шкробинця на українській сцені були поставлені драматичні твори Ф.Фаркаша «Ліс гуде», П. Кача «Витязь Янош», Ф. Карінті «У кріслі і без крісла», Д. Коллера «Викрадення сабінянок». Невтомний будівник культурних мостів  зробив також немало перекладів чеських та словацьких поетів, а також перекладів з російської, білоруської, осетинської та мови комі.

У 1999 році вийшла збірка перекладів віршів Гете «Скарбошукач», якою Юрій Шкробинець дебютував як перекладач з німецької. Для угорського читача закарпатський перекладач відкрив не тільки твори класиків української літератури – Т. Шевченка, Л. Українки, М. Коцюбинського, П. Тичини, М. Рильського, але й низку поетів новітньої доби.

Юрій Шкробинець був удостоєний премії ім. М. Рильського(1983) за переклади угорської класичної і сучасної поезії та міжнародної угорської літературної премії ім. Г. Бетлена (1990) за вагомий внесок у співробітництво і взаєморозуміння між народами Угорщини та Центральної Європи. У творчому доробку Юрія Шкробинця значна кількість літературно-критичних статей, досліджень з історії українсько-угорських літературних зв’язків та питань художнього перекладу, рецензій, нарисів есе, а також оригінальних віршів, що склали посмертну збірку « Може,  в Лету не кане ім`я»…

Вже після завершення земного шляху Юрія Шкробинця (березень 2001 року) у 2008 році прийшла до українського читача ще одна вагома праця перекладача – твори визначного угорського поета Мілана Фюшта.

Майже півстоліття тривала невтомна діяльність блискучого фахівця художнього перекладу, який поправу поповнив знамениту когорту українського перекладацького цеху – Бориса Тена, Миколи Лукаша, Григорія Кочура.

 

Книга оригінальних поезій Юрія Шкробинця

82.3 Т13 Таємниця скляної гори : закарпат. нар. казки, зібрані Михайлом Фінцицьким / пер. з угор. та післямова Ю. Шкробинця. – Ужгород : Карпати, 1974. – 190 с.

84(4УГО) Г46 Гідаш, А. Пан Фіцек : роман / А. Гідаш ; пер. з угор. К. Бібікова та Ю. Шкробинця ; післямова К. Шахової. – К. : Днiпро, 1974. – 567 с.

82.3(4УГО) У-26 Угорські прислів’я та приказки / упоряд., пер. з угор. Ю. В. Шкробинець. – К. : Дніпро, 1975. – 144 с. : іл. – (Мудрість народна ; зб. 15).

83.3(4Нім) К90 Гете, Й. В. Нічна пісня подорожнього ; Ти знаєш, де квітує край цитрин?... ; Цар лісовик ; До «страждань молодого Вертера» ; Природа і мистецтво ; Прощання ; Моїй матері ; Зіставлення : [поезії] / Й. В. Гете ; пер. з нім. Ю. Шкробинця // Куля, Ф. Закарпатська Гетеніана : до 250-річчя від дня народж. Й. В. Гете / Ф. Куля. – Ужгород, 1999. – С. 27-37.

821.112.2-2 Г 44 Гете, Й. В. Скарбошукач = Goethe J.W. Der Schatzgräber : поезії : до 250-річчя від дня народж. великого нім. поета / Й. В. Гете ; пер. з нім., упоряд., передм, дизайн і редагування Ю. Шкробинця. – Ужгород : Закарпат. обл. упр. статистики, 1999. – 74 с. : портр.

84(4УГО) Ф 99 Фюшт, Мілан. Автопортрет : вибрані поезії = Onarcker : koltemenyek / М. Фюшт ; пер. укр. Ю. В. Шкробинець ; упоряд. Л. Лавер-Шкробинець. – Ужгород : Мист. Лінія, 2008. – 232 с. – Текст укр., угор. мовами.

1983

Відзнака окрилює : [інтерв’ю / провів В. Нитка] / Ю. Шкробинець // Молодь Закарпаття. – 1983. – 24 берез. – С. 4 : портр. 

1996

Літературний міст через Тису : [інтерв’ю / записав В. Плоскина] / Ю. Шкробинець // Новини Закарпаття. – 1996. – 20 лип. – С. 12.

Сенсація одного перекладу. Чому Юрій Шкробинець не збирається нікого переконувати? : [інтерв’ю / провів В. Плоскина] / Ю. Шкробинець // Громада. – 1996. – № 3. – С. 4-5.

1999

Майстер компромісу :  [інтерв’ю з Ю. Шкробинцем / записав О. Гаврош] / Ю. Шкробинець // Старий замок. – 1999. – 16 берез. 

«Я себе розгубив по рядках по чужих…» : [інтерв’ю з Ю. Шкробинцем / записала Л. Кешеля] / Ю. Шкробинець // Ужгород. – 1999. – 18 груд. 

2006

«Треба бути генієм, аби однаково перевтілюватися в різних поетів» : [інтерв’ю з Ю. Шкробинцем 16 берез. 1999 р. / вів О. Гаврош] / Ю. Шкробинець // Гаврош О. Д. Закарпатське століття: ХХ інтерв’ю. – Ужгород : Мист. Лінія, 2006. – С. 255-266 : портр.   

К 91.9: 83.3 Ш67 Юрій Шкробинець – поет та перекладач : до 80-річчя від дня народж. : бібліогр. покажч. = Jurij Skrobinec – A kolto es mufordito : szuletese 80. evfordulojara : bibliografiai mutato / Упр культури Зак. облдержадмін., Закарпат. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. : М. Б. Бадида,  Т. Г. Балаж, О. А. Канюка, Є. Й. Слуцька ; відп. за вип. Л. З. Григаш ; ред. Л. О. Ільченко ; передм. В. П. Густі ; пер. угор. Ш. Горват. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2008. – 100 с. : іл. – (Корифеї Закарпаття: бібліографія). – Текст укр., угор. мовами.   У бібліографічному покажчику, що продовжує серію видань бібліотеки “Корифеї Закарпаття: бібліографія” зроблено першу спробу представити широким колам шанувальників літератури та фахівцям-літературознавцям найповнішу бібліографію творчості видатного майстра перекладу, журналіста та автора оригінальних віршів. Побудований за хронологічним принципом, покажчик включає бібліографічні описи з 1950 по 2008 рік, в тому числі і публікацій, що вийшли посмертно.  Кращій орієнтації у бібліографічних  матеріалах допомагає біографічна довідка та літературознавче есе Василя Густі “Ім’я, що не кане в Лету”, а також іменний покажчик.  Бібліографічне видання адресоване краєзнавцям, викладачам та студентам філологічних дисциплін, бібліотечним та культосвітнім працівникам, усім, хто цікавиться доробком та багатогранною особистістю цього майстра слова.

 ***